Наша зустріч зі злом
-
- Адміністратор
- Повідомлень: 7790
- З нами з: 27 квітня 2014, 15:05
- Дякував (ла): 269 разів
- Подякували: 1476 разів
- KVadik
- Доцент
- Повідомлень: 9862
- З нами з: 03 травня 2013, 10:35
- Дякував (ла): 1067 разів
- Подякували: 1466 разів
- Контактна інформація:
Re: Наша зустріч зі злом
Кошмар. Співчуваю. Триматися.
˙иʞuɐv ʁнǝw ʎ ɐ
‘˙˙˙ʁɔvʎнdǝвǝdǝu dиw – ɐwʎ ɔ vǝmоɔ dиw
‘˙˙˙ʁɔvʎнdǝвǝdǝu dиw – ɐwʎ ɔ vǝmоɔ dиw
- kind
- Забанен навсегда
- Повідомлень: 16028
- З нами з: 08 березня 2013, 13:30
- Звідки: оттуда)
- Дякував (ла): 1508 разів
- Подякували: 2136 разів
Re: Наша зустріч зі злом
R.I.P.
Востаннє редагувалось 09 березня 2023, 10:17 користувачем kind, всього редагувалось 1 раз.
- RJ_STARiy
- Поважний користувач
- Повідомлень: 3150
- З нами з: 25 листопада 2012, 12:22
- Звідки: Україна
- Дякував (ла): 1824 рази
- Подякували: 431 раз
- Контактна інформація:
Re: Наша зустріч зі злом
Прийміть найщиріші співчуття!
Сил і здоров'я пережити Вам цю страшну втрату...
Сил і здоров'я пережити Вам цю страшну втрату...
-
- Активіст
- Повідомлень: 360
- З нами з: 19 серпня 2021, 16:49
- Дякував (ла): 13 разів
- Подякували: 6 разів
- Nero
- Адміністратор
- Повідомлень: 7297
- З нами з: 25 листопада 2012, 12:01
- Дякував (ла): 52 рази
- Подякували: 808 разів
Re: Наша зустріч зі злом
Дуже болить і ще довго болітиме. Але всеодно вже нічого не зробити.
Зате можу розповісти ще одну цікаву річ - різниця у лікарнях і медперсоналі у Львові і у Чернівцях.
Так як дітей в мене було 3, то і болячки всілякі мали і лежали в стаціонарах різних тут у нас. І коли кладуть в стаціонар, то постійно були добровільні внески + при поселенні в палату отримували список "стартового пакету"(порошок, доместос, рушники, рідке мило і щось такого цілий пакет). У Львові обидві лікарні так само державні(Лікарня Святого Миколая на Пилипа Орлика 4 і Чорнобильська лікарня на Дністерській 27). Ніяких внесків і стартових пакетів. Навіть не зважали на те, що нам не видали направлення з Чернівців. Просто перепитали чи заввідділення дав добро. Далі - забезпечення. В Чернівцях на Буковинській будь-які ліки треба купляти(от абсолютно все, що потрібно було для лікування чи введення ліків ми купували і ніколи не задумувались що щось не так). Львів. Купували водичку питну, один раз Маша купувала 2 небули пульмікорта(закінчились тоді в лікарні). Все інше надавалось лікарнею. Всі рукавички, серветки, шприци, трубки для санації(а їх йшло овердохріна), самі ліки, памперси, харчову суміш приносили(Nutrilon Powder в аптеках по 500+ грн за банку). На перших порах Маша по звичці питала скільки вона має заплатити, а на неї дивились, як на дику. Навіть в день нашого від'їзду з Львова, коли ми привезли одяг і труну, то 2 не зовсім молоді санітарки самі вигрузили з машини труну, а потім загрузили вже з тілом. І от коли ми зачинили двері машини і я повернувся дати їм хоч якусь "подяку", вони так викручувались, що неможливо було попасти в кишеню і просто втікали від нас. Я не знаю чому така різниця в менталітетах і загальному відношенні. Вроді теж Україна, але відчуття були наче закордоном.
Зате можу розповісти ще одну цікаву річ - різниця у лікарнях і медперсоналі у Львові і у Чернівцях.
Так як дітей в мене було 3, то і болячки всілякі мали і лежали в стаціонарах різних тут у нас. І коли кладуть в стаціонар, то постійно були добровільні внески + при поселенні в палату отримували список "стартового пакету"(порошок, доместос, рушники, рідке мило і щось такого цілий пакет). У Львові обидві лікарні так само державні(Лікарня Святого Миколая на Пилипа Орлика 4 і Чорнобильська лікарня на Дністерській 27). Ніяких внесків і стартових пакетів. Навіть не зважали на те, що нам не видали направлення з Чернівців. Просто перепитали чи заввідділення дав добро. Далі - забезпечення. В Чернівцях на Буковинській будь-які ліки треба купляти(от абсолютно все, що потрібно було для лікування чи введення ліків ми купували і ніколи не задумувались що щось не так). Львів. Купували водичку питну, один раз Маша купувала 2 небули пульмікорта(закінчились тоді в лікарні). Все інше надавалось лікарнею. Всі рукавички, серветки, шприци, трубки для санації(а їх йшло овердохріна), самі ліки, памперси, харчову суміш приносили(Nutrilon Powder в аптеках по 500+ грн за банку). На перших порах Маша по звичці питала скільки вона має заплатити, а на неї дивились, як на дику. Навіть в день нашого від'їзду з Львова, коли ми привезли одяг і труну, то 2 не зовсім молоді санітарки самі вигрузили з машини труну, а потім загрузили вже з тілом. І от коли ми зачинили двері машини і я повернувся дати їм хоч якусь "подяку", вони так викручувались, що неможливо було попасти в кишеню і просто втікали від нас. Я не знаю чому така різниця в менталітетах і загальному відношенні. Вроді теж Україна, але відчуття були наче закордоном.