Жизнь во время карантина (добавил опрос)

[Nero]

Некоторые такое не едят. Тут уж лучше заразится вирусом, чем то, что может быть в перспективе такого питания.

Доставки еды не закроют. Перейдут на более безопасный режим, с оплатой безналом, доставкой в контейнерах и т. п. Ну ценник вырастет естественно.
Ну а насчет заразится вирусом - думаешь, в инфекционке хорошо кормят? Не думаю, что тебе понравится там провести пару недель даже с гастрономических соображений.

Тут гастрономические соображения не чисто хотелки, а здоровья. Моя печень и поджелудочная сейчас не переносят очень много разных продуктов. Потому мне важно наличие кухни или нормального ресторана.

[kreativ]

Доставки еды не закроют. Перейдут на более безопасный режим, с оплатой безналом, доставкой в контейнерах и т. п. Ну ценник вырастет естественно.
Ну а насчет заразится вирусом - думаешь, в инфекционке хорошо кормят? Не думаю, что тебе понравится там провести пару недель даже с гастрономических соображений.

Тут гастрономические соображения не чисто хотелки, а здоровья. Моя печень и поджелудочная сейчас не переносят очень много разных продуктов. Потому мне важно наличие кухни или нормального ресторана.

ну ты ж не на вечно в отеле этом. кстати, вот как то возвращаться собираешься? вроде на днях поезда уже тоже всьо

[Nero]

Тут гастрономические соображения не чисто хотелки, а здоровья. Моя печень и поджелудочная сейчас не переносят очень много разных продуктов. Потому мне важно наличие кухни или нормального ресторана.

ну ты ж не на вечно в отеле этом. кстати, вот как то возвращаться собираешься? вроде на днях поезда уже тоже всьо

Не навечно, но даже пару дней - уже проблема.
А возвращаться - точно так же, как и ехал во Львов - я на машине.

[kreativ]

кароч, жизнь во время карантина на самом деле мало отличалась бы от моей обычной жизни. но вот это все нагнетание и возможная АПАСНОСТЬ рядом уже - чет психологически удручает. потому вместо работу работать я в пн пью пиво и смотрю давно откладываемый сериал

[kind]

Коронавірус головного мозку у В'єтнамі, або Дискримінація європейця в Азії Я не можу заправитись на єдиній заправці через те, що я європеєць?!

На днях я застряг у горах, пробивши заднє колесо мотоцикла. Був дуже важкий і довгий день штовхання свого залізного коня по розжареному асфальті (в повітрі було +37). І після багатьох вистражданих годин, коли я вже в сутінках таки дістався до першого населеного пункту (а він був за 19 км від місця, де я пробив колесо!) – маленького гірського селища, то будь-які мої спроби контакту з місцевими жителями там сходили нанівець. Люди, лише побачивши мене, відразу починали кричати – "No! No!", розмахуючи руками і не даючи мені можливості пояснити свою ситуацію. Я не зміг поїсти у єдиному на моєму шляху придорожньому кафе, а за весь день я нічого не їв, окрім скупого сніданку. Переді мною закрили двері у єдиному в тому районі готелі, на який я натрапив вже у наступному містечку. Потім мене навіть не захотів слухати механік, якого я заледве знайшов, проїхавши до нього на пробитому колесі 25 км і перетворивши це саме колесо на якесь місиво з гарячої резини та дротів.Зрештою я купив у магазині (о, слава здоровому глузду продавця!) якогось печива та молока (це єдине більш-менш їстівне, що я зміг там знайти) і так-сяк втамував свій голод. Різного віку діти бігали довкола, викрикуючи – "Corona! Corona!", світили на мене своїми бісовими ліхтариками і демонстративно закривали носи руками та футболками, а я навмисне кашляв на них і показував їм фак. Пізно ввечері, коли діти вже розійшлися по своїх домівках, я зовсім стомлений і розбитий сидів у темряві на тротуарі перед тим самим єдиним готелем і слухав, як на мене гавкають чи не всі собаки на вулиці, а час від часу, виходить хтось із сусідів і криком дає мені зрозуміти, що я мушу забиратися геть з цієї вулиці, цього містечка і мирного, спокійного життя його жителів. Я був такий розлючений на тих людей, що нестримно бажав якимось чином повернутися назад у часі, вступити добровольцем в ряди американської армії під час війни у В'єтнамі та випалювати всі ці села напалмом без краплі співчуття. Усіх цих клятих вузькооких corona-дітей та довбаних no-дорослих.

Я пройшов нечисленні будинки та невелику заправку, що була чомусь зачиненою, і вперше в житті влаштувався ночувати біля припаркованого на обочині дороги мотоцикла. Вночі трохи надокучали комарі, але я радів, що було тепло і, найголовніше, сухо. Адже, ні намету, ні спального мішка, я, звісно, не мав. І, оскільки, гірська дорога була з мінімальним трафіком вдень, вночі нею майже взагалі ніхто не їздив. Проспавши кілька годин, я прокинувся на світанку, допив залишки води і вирішив заправитись, щоб доїхати до іншого механіка, який попереднього дня був зачинений, так як бензин вже майже закінчився.Коли я після всіх цих подій, невиспаний, голодний, брудний та злий, прийшов на ту, єдину в радіусі 50 км, заправку і побачив, як жінка, що повинна була б обслуговувати її, почала так само, як і решта здалеку кричати до мене – "No! No!", роблячи жести руками, які мали б означати, щоби я забирався, мій терпець урвався. Хотілося підійти до неї впритул, зірвати маску з її смердючого рота, і крикнути їй просто в обличчя – "Що ні?! Я не можу заправитись на єдиній заправці через те, що я європеєць?!". Натомість я підкотив мотоцикл до потрібної колонки, вихопив пістолет і сам швиденько залив собі, в пориві емоцій, повний бак, після чого розвернувся і почав штовхати мотоцикл на виїзд. І тоді (о, чудо!), все в мить змінилося. Я враз став цікавий цій працівниці автозаправної станції, навіть з моїм гіпотетичним вірусом covid-19. Вона бігла за мною, тримаючи в руці цеглину і щось викрикувала, вимахуючи нею. Я жестами пояснив їй, що повернуся заплатити пізніше, адже планував залити лише літр пального і тримав решту грошей для ремонту колеса, завів мотоцикл і так швидко, як тільки міг на пробитому колесі, доїхав до механіка звивистою дорогою через густий ранковий туман.Механік, на щастя, виявився нормальним, не став надягати маску, побачивши мене, і за якихось 15 хв на моєму мотоциклі вже стояло новісіньке заднє колесо. Правда місцевих грошей заплатити йому мені все-таки не вистачило і довелося мчати у найближчий банкомат, що знаходився за 50 км звідти. Менше, ніж за дві години ми з ним розрахувалися, я подякував на в'єтнамській, примотав до багажника свої речі і поїхав на заправку заплатити за, так нагло отриманий вранці, бензин. Нехай знають, що білі мандрівники на мотоциклах не такі вже й погані (погані, звісно, але не такі вже) і можна принаймні ставитися до них нормально. Кхе-кхе!

Автор: Зореслав Слободян










https://24tv.ua/koronavirus_golovnogo_m ... i_n1298084

[Sl@vcheg]

[Jillian]

Сейчас на скорую руку пытаются принять закон о вирусе. В нем будет прописано что эпидемия вируса это форс мажорые обстоятельства. Это значит что за электрику можно будет не платить? Или это опять только для выплат по депозитам?

[Burunis]

Вот уже 5 лет работаю на дому в ноуте, в осенне-зимний период выходим с мужем из дома крайне редко. Максимум 1 раз в день в магазин и сразу домой, по кафе тоже не ходим, иногда заказываем доставку. Можно мне медаль как почётному карантинщику

[akinak]

Ходил только что в магазин, затариться на недельку. У меня большая семья, поэтому обычно забитая тележка. Естественно, пошёл в маске и перчатках. Народ косился, шутил про вирус но не паниковал. В масках процентов 5. А ещё я встретил чувака знакомого, который 4 дня как вернулся из Германии. И слегка навеселе разгуливал по магазину. Конечно, не факт что он заражён. Но проверок он никаких не проходил, а ехал в бусе через Польшу. Вопрос, сколько ещё таких было в магазине?

[zepellin]

Ходил только что в магазин, затариться на недельку. У меня большая семья, поэтому обычно забитая тележка. Естественно, пошёл в маске и перчатках. Народ косился, шутил про вирус но не паниковал. В масках процентов 5. А ещё я встретил чувака знакомого, который 4 дня как вернулся из Германии. И слегка навеселе разгуливал по магазину. Конечно, не факт что он заражён. Но проверок он никаких не проходил, а ехал в бусе через Польшу. Вопрос, сколько ещё таких было в магазине?

Каких таких - навеселе из Европы или на серьёзняке и в маске?)