Недвижимость в Черновцах и по стране

[kreativ]

Незрозуміло що вони мають на увазі - ціни на купівлю чи оренду.., мабуть оренда все ж таки.
А так то да, мабуть саме безпечне місто в теперішній час.

Продажам стоит, что о ней говорить

[kreativ]

оставлю это здесь

ЧЕРНІВЦІ, ОБЕРЕЖНО МАРОДЕРСТВО
Любі друзі, я зовсім не та людина, яка конфліктує і виносить негатив. Але я щиро вважаю, що історія, яка сталася з нами у Чернівцях неприйнятна під час війни, і хочу застерегти інші сім’ї від такого ставлення, на жаль, від своїх співгромадян.
Я, мій хлопець і два котики приїхали у Чернівці з Києва у пошуку притулку. Наші друзі знайшли нам житло. Двокімнатна квартира у центрі міста, зі старим ремонтом за 1000$ (з комуналкою) в місяць. Так-так, справді червона ціна цієї квартири 400$ максимум. Доречі, власник квартири був згоден здати її тільки на три місяці, тобто 3000$ за два місяці плюс застава. Це дуже велика сумма, особливо в воєнний час, коли ти не розумієш як складатиметься твоє життя далі. Але ми погодилися. В Чернівцях зовсім не було іншого житла, ми з двома котами і перед цим декілька діб важкої дороги.
У день перегляду квартири ми приїхали до друга, який знайшов її, він був стурбований і каже: «Дзвонив власник, сказав, що в нього є інші претинденти і вони готові заплатити за цю квартиру 1800 долларів в місяць (у що звісно ніхто не повірив). Він запропонував нам перекрити цю сумму і він відасть квартиру нам». Ми не були згодні на це. Але власник передзвонив зі словами «Ті люди вже знайшли інше житло, то давайте як і домовлялися»
Так ми побачили квартиру і познайомилися з Іваном (його фото я звісно прикріплю). Іван не хотів підписання ніяких договорів. Від нього ми дізналися, що він сам проживав в цій квартирі, вивіз сім‘ю у якусь іншу, бо треба гроші. Я не знаю напевно чи є він власником, чи він також її знімає. Він мене дуже просив говорити сусідам, що я його сестра і щоб ніхто не знав, що ми її знімаємо.
І якийсь час ми собі жили. В останній тиждень березня Іван прийшов переглянути квартиру і зняти показання лічильників. І вже взуваючись сказав: «Доречі, з наступного місяця квартира подорожчає на 300 долларів, тому він чекає від нас на початку квітня ще 600 долларів (300 за квітень та 300 заставний місяц). На це я написала йому в телеграмі (додам фото), що ми не згодні і це дуже велика вартість квартири, але ми не хочемо конфліктів і можемо виїхати 5го квітня (ми заїхали в квартиру 5го березня), якщо він поверне нам кошти за 2 місяця. На що Іван сказав дуже сумним голосом: «Ну добре живіть вже як домовлялись та і дружина каже, що це негарно».
10 квітня ми дізнались, що за особистими обставинами нам треба повертатись в Київ. У понеділок 11 квітня я попросила Івана зайти до нас. Мій хлопець запропанував Івану найзручніший для всіх вихід: ми залишаємо 1500 баксів за місяц і 8 днів (ми сказали, що ми їдемо з квартири за 2 дні. Я розумію, що це піздно, але камон, війна! А Іван забирає собі гроші за півмісяця, тобото 1500$. І шо ви думаєте? Іван погодждується, майже без сперечань. В мене навіть є скрін з телеграму, там я дублюю умови, які ми обговорили. Ввечері цього дня нам дзвонить той самий друг, який знайшов нам цю квартиру і каже, що йому дзовонив Іван і сказав, що оплата за квітень згорає і він поверне нам тільки 1000$ за заставний місяц.
Це вже кульмінація. Була сварка. Ми просили повернути нам ці гроші. Іван вважає, що вчинив людяно і повернув нам гроші за заставний місяц, хоча міг би цього не робити. Ми вважаємо, що це зовсім не людяно і справжнє мародерство.
Я хочу просити у вас допомоги поширити цю інфу, щоб Іван більше не міг наживатися так на своїх же людях у воєнний час.
Я прикріплюю фото Івана, скрінів та трохи деталей квартири (я не знімала її всю, тому що ми не шукали чогось лакшері, ми шукали безпечне місце, в якому можно жити), але я вважаю, що світ повинен розуміти як виглядала ця квартира, яка обійшлася нам в 2000$ за місяц і 8 днів, щоб більше Іван не зміг здавати її за таку сумму.
Адреса: м. Чернівці, вул. Українська 47, кв 7
Номер телефону Івана:
+380 (68) 790 34 85
+380 (50) 515 62 21

https://www.facebook.com/groups/Cernivt ... 669356503/

[akinak]

Конкретно этот Иван из истории конечно мерзкий тип.
Но вообще в Черновцах очень много очень хороших людей, кто принял беженцев бесплатно. Та я думаю у каждого на этом форуме живут сейчас бесплатно люди, причем не всегда это знакомые.

[Master]

ну еще в начале войны были озвучены телефоны куда можно было звонить и сообщать о таких мародерах.
почему не звонили?
но... есть один ньюанс , были случаи , когда беженцы очень не хотели регистрироватся тут (мужики) , и готовы были платить большие деньги за то чтобы хозяин их не сдавал.
в описанном случае фигурирует парень.

""Я, мій хлопець і два котики приїхали у Чернівці з Києва"

вот интересно - он вставал тут на учет?

[kreativ]

ну еще в начале войны были озвучены телефоны куда можно было звонить и сообщать о таких мародерах.
почему не звонили?
но... есть один ньюанс , были случаи , когда беженцы очень не хотели регистрироватся тут (мужики) , и готовы были платить большие деньги за то чтобы хозяин их не сдавал.
в описанном случае фигурирует парень.

""Я, мій хлопець і два котики приїхали у Чернівці з Києва"

вот интересно - он вставал тут на учет?

15 минут назад я шел по садовой и подошёл мужчина с просьбой показать где военкомат. Пока шли, разговорились - с Покровска, с семьёй, на днях приехали. Говорит сам решил идти становиться на учёт, потому как надо так. Кстати, твоего возраста мужчина.

А вообще много могу рассказать на эту тему. Через мой дом + со мной в контакте суммарно прошло где то под сотню беженцев. 90% женщины и дети, но вот о мужчинах и военкоматах тоже было.

В двух словах, было или нейтральное или позитивное поведение, прям косящих и прячущихся я не встречал

[Master]

15 минут назад я шел по садовой и подошёл мужчина с просьбой показать где военкомат. Пока шли, разговорились - с Покровска, с семьёй, на днях приехали. Говорит сам решил идти становиться на учёт, потому как надо так. Кстати, твоего возраста мужчина.

А вообще много могу рассказать на эту тему. Через мой дом и со мной в контакте прошло где то под сотню беженцев. 90% женщины и дети, но вот о мужчинах и военкоматах тоже было.

В двух словах, было или нейтральное или позитивное поведение, прям косящих и прячущихся я не встречал

Я не спорю .
Но не все такие.
Думаю , что и ты не будешь спорить.
Я состою на учёте. Не волнуйся .
Вот про себя лучше скажи.

[kreativ]

Я не спорю .
Но не все такие.
Думаю , что и ты не будешь спорить.
Я состою на учёте. Не волнуйся .
Вот про себя лучше скажи.

пойдем кофе пить - я тебе не только расскажу, а и покажу.

первые дни войны, у меня кум с семьей. он служил в юности, но сейчас это близорукий мужчина средних лет с не хилым таким ожирением да годовалым ребенком. но мы посидели/подумали и пошли в военкомат. хотя очевидно живя на съемной хате можно было косить и косить, а куму и подавно.

по факту это был просто сбор контактов да выдача бумажки о постановке на военный учет. понадобилась аж один раз, когда шел с красноармейского с полным рюкзаком и двумя пакетами продуктов и по сути прям мимо входа в сбу. мне остановил патрульный и попросил показать что в рюкзаке/пакетах и спросил документы. первой подручной была эта бумажка.

[kreativ]

а расскажу корку. я хз был куда идти, рядом военкомат на кобылянской - пошли туда. а там же свои караульные, заходим с кумом и я такой чет типа "здравствуйте, то сьо", караульный возле ворот меня перебивает и культурно говорит "достаньте, пожалуйста, оба руки с карманов". а оно ж да, зима еще была и руки в карманах курточек. а в такой ситуации лучше руки на виду.

ну это история в стиле как я когда пошел в суд со своим обычным барахлом по карманам в виде ножей/мультитулов/фонарей. и было много вопросов ввиду неуместности этого и моей глупости.

а потом же пошли на главную в военкомат, куда и следовало идти сначала.

[Nero]

а расскажу корку. я хз был куда идти, рядом военкомат на кобылянской - пошли туда. а там же свои караульные, заходим с кумом и я такой чет типа "здравствуйте, то сьо", караульный возле ворот меня перебивает и культурно говорит "достаньте, пожалуйста, оба руки с карманов". а оно ж да, зима еще была и руки в карманах курточек. а в такой ситуации лучше руки на виду.

ну это история в стиле как я когда пошел в суд со своим обычным барахлом по карманам в виде ножей/мультитулов/фонарей. и было много вопросов ввиду неуместности этого и моей глупости.

а потом же пошли на главную в военкомат, куда и следовало идти сначала.

Ну я когда ходил в полицию за получением зелёнки, то со мной были люди с ножами. Там просто оставляют на кпп и всё. На выходе забираешь своё добро и идёшь себе.

[Nero]

Ну и по поводу военкомата. Я же как бы тоже уже полгода, как не живу по прописке. В моей квартире беженцы(бесплатно, только комуналку оплачивают, за что им спасибо). И где-то я вычитал, что даже если негоден по военному, то всё равно надо прийти в вокнкомат для учёта. Ну я и пошёл. Там везде все культурно общались, дозаполнили мой военник. Сказали после войны прийти для прохрждения повторной медкомиссии(но я постарел и больше новых болячек появилось, так что врядли признают военнообязаным). А пока дали 11 лет отсрочки. Военный, который со мной работал сказал(может и серьёзно, но с улыбкой на лице), что даже если меня поймают в комендантский час и привезут в военкомат, то я всё равно буду свободен…