Просто ПОЕЗІЯ

[Tyrex7]

phpBB [video]

[Tyrex7]

phpBB [video]

Василь Стус

Терпи, терпи — терпець тебе шліфує,
сталить твій дух — тож і терпи, терпи.
Ніхто тебе з недолі не врятує,
ніхто не зіб'є з власної тропи.
На ній і стій, і стрій — допоки скону,
допоки світу й сонця — стій і стій.
Хай шлях — до раю, пекла чи полону —
усе пройди і винести зумій.
Торуй свій шлях — той, що твоїм назвався,
той, що обрав тебе навіки вік.
До нього змалку ти заповідався
до нього сам Господь тебе прирік.

[Tyrex7]

phpBB [video]

[Tyrex7]

phpBB [video]

[Tyrex7]

phpBB [video]

[Tyrex7]

Рідна мати моя, ти ночей не доспала,
Ти водила мене у поля край села,
І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала,
І рушник вишиваний на щастя дала.

І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала,
І рушник вишиваний на щастя, на долю дала.

Хай на ньому цвіте росяниста доріжка,
І зелені луги, й солов'їні гаї,
І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка,
І засмучені очі хороші твої.

І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка,
І засмучені очі хороші, блакитні твої.

Я візьму той рушник, простелю, наче долю,
В тихім шелесті трав, в щебетанні дібров.
І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю:
І дитинство, й розлука, і вірна любов.

І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю:
І дитинство, й розлука, й твоя материнська любов.

А. Малишко

phpBB [video]

phpBB [video]

[Tyrex7]

phpBB [video]

[Tyrex7]

ВИРОСТЕШ ТИ, СИНУ...

(уривок iз поезiï Лебедi материнства)

Виростеш ти, сину, вирушиш в дорогу,
Виростуть з тобою приспанi тривоги.
Можеш вибирати друзiв i дружину,
Вибрати не можна тiльки Батькiвщину.
Можна вибрать друга i по духу брата,
Та не можна рiдну матiр вибирати.
За тобою завше будуть мандрувати
Очi материнськi i бiлява хата.
I якщо впадеш ти на чужому полi,
Прийдуть з Украïни верби i тополi,
Стануть над тобою, листям затрiпочуть,
Тугою прощання душу залоскочуть.
Можна все на свiтi вибирати, сину,
Вибрати не можна тiльки Батькiвщину.

Василь Симоненко

phpBB [video]

[Марволка]

Прости мені, мій змучений народе,
Що я мовчу. Дозволь мені мовчать!
Бо ж сієш, сієш, а воно не сходе,
І тільки змії кубляться й сичать.
Всі проти всіх, усі ні з ким не згодні.
Злість рухає людьми, але у бік безодні.
ЛІНА КОСТЕНКО

[Марволка]

І тільки злість буває геніальна.
Господь, спаси мене від доброти!
Така тепер на світі коновальня,
що треба мати нерви, як дроти.
................................................
Козацький вітер вишмагає душу,
і я у ніжність ледве добреду.
Яким вогнем спокутувати мушу
хронічну українську доброту?!
А по ідеї: жінка ж - тільки жінка.
Смаглява золота віолончель.
..............................................
Хто ж натягнув такі скажені струни
На цю, таку струнку, віолончель,
що їй футляр - усі по черзі труни
вготованих для музики ночей?!
І щось таке в мені велить
збіліти в гнів до сотого коліна!
І щось таке в мені болить,
що це і є, напевно, Україна.
© Ліна Костенко