патриот...

Вільне спілкування
Аватар користувача
Руслан Балан
Поважний користувач
Повідомлень: 3266
З нами з: 27 січня 2014, 16:41

Re: патриот...

Повідомлення Руслан Балан » 22 червня 2014, 16:54

5 отличий патриотизма от псевдопатриотизма.

1. Патриот видит несовершенства своей родины и стремится ее улучшить, а потому поднимает проблемы и ищет их решения.

Псевдопатриот скрывает несовершенства, закрывает глаза на недостатки, главное для него — чтобы не подумали плохо. Когда же закрывать глаза не получается, он доказывает, что плохое — это национальная особенность и особый путь развития и не стремится улучшать свою родину.

2. Патриот трезво оценивает положение своей страны относительно других стран, ищет, что можно заимствовать хорошего у других, чтобы сделать лучше свою родину.

Псевдопатриот критикует все, что есть хорошего в других странах, переворачивает все хорошее таким образом, что недостатки его родины становятся единственными достоинствами. Если же отрицать не получается, он ссылается на высшую ценность — национальную особенность и свой особый путь развития.

3. Патриот ищет диалог с другими культурами и странами, с другими ценностями, поскольку понимает, что развиваться можно только обмениваясь достижениями в открытом пространстве, а изоляция приводит к тупику.

Псевдопатриот отрицает все чуждые среднестатистическому человеку в его стране ценности, все другие культуры и субкультуры, отличные от обычной пропаганды. Псевдопатриот считает, что диалог и обмен культурными богатствами уничтожает чистоту его культуры. Если же все аргументы оказываются неуместными и деградация налицо, псевдопатриот ссылается на высшую ценность — национальную особенность и особый путь развития.

4. Патриот стремится к стабильному и динамичному развитию родины, ее процветанию максимально длительное время. Поскольку различные социальные группы имеют различные интересы и между ними возникают конфликты, он ищет пути решения социальных проблем и создания социально-политических институтов, которые позволят эти вопросы решать мирно, не нарушая стабильности и динамики развития страны.

Псевдопатриот подвержен влиянию пропаганды и поддерживает исключительно те идеи, которые исходят от официальной власти либо угодны официальной власти. Любые конфликты интересов социальных групп и попытки их общественного решения он воспринимает как заговор врагов родины, а любое отклонение от идей, пропагандируемых официальной властью, как преступление против народа. Тем самым он толкает родину к коррупции, несменяемости власти, тоталитаризму и революции, нарушая стабильность и динамизм ее развития. Если же его аргументов не хватает, он ссылается на национальные особенности и особый путь развития во враждебном окружении.

5. Патриот стремится к разнообразию мнений и многовекторности социальных групп, поскольку сложность общества и свобода мысли создают высокий темп развития, высокий творческий потенциал нации, а следовательно, высокую конкурентоспособность родины по сравнению с другими быстроразвивающимися странами.

Псевдопатриот стремиться к сливанию всех в одну массу и жестокому наказанию всех альтернативных мнений. Любое отличие он считает ослаблением национального единства и угрозой для будущего страны. Всех непохожих на среднестатистического сородича он считает неполноценными людьми, разрушающими великую родину. Он стремится, чтобы общество как можно медленнее развивалось или не развивалось вообще, даже несмотря на быстроразвивающихся соседей, поскольку это гарант вечного величия - национальная особенность и особый путь развития во враждебном окружении разлагающихся соседей.

Аватар користувача
Руслан Балан
Поважний користувач
Повідомлень: 3266
З нами з: 27 січня 2014, 16:41

Re: патриот...

Повідомлення Руслан Балан » 22 червня 2014, 18:33

Украинский псевдопатриотизм

http://www.reporter.com.ua/blogs/list/sh1/

Зображення

Последнее время все больше выводит из себя наблюдение за искусственными либо искаженными ценностями. К сожалению, но сейчас в Украине такой искаженной ценностью стал патриотизм.

Примерно месяц назад прочла блог Ирэны Карпы, где она утверждает, что те, кто говорит на русском языке не имеют своей гражданской позиции и прогибаются под власть. И самое примечательное, что многие поддерживают «вывод» писательницы. Напрашивается два вопроса. Во-первых, почему приверженность русскому языку и русским ценностям это не гражданская позиция? А во-вторых, почему русскоязычные люди не могут утверждать, что, напротив, украиноязычные не имеют этой самой позиции? Плохо это или хорошо – другое дело. К тому же разве возможно только по признаку языка доказать, что, к примеру, Василий из Донецка любит Украину меньше, чем «Василь зі Львова»? Сомневаюсь. Подобные двойные стандарты срабатывают только в незрелом гражданском обществе. Но, к сожалению, на данном этапе украинский народ является именно таковым.

По моему мнению, нация без своего языка и культуры смажется с другими и превратится в грязь, которую всеми силами попытаются вывести. Именно поэтому украинский язык и украинская культура должны быть господствующими в нашей стране. Но отнюдь не это является залогом становления национальной идеи и здорового правового общества. Дело в том, что Левобережная и Правобережная Украины остро нуждаются в точке соприкосновения. Украинцам необходимо показать страну с такой стороны, с которой они ее еще никогда не видели. Помочь полюбить. Тогда они и на родном языке заговорят, и вышиванку наденут. Необходим внутренний всплеск, который заставит гордиться. Он принесет и желание менять то, что вокруг, и способность не мириться со «скотским» отношением со стороны властьимущих.

Сейчас достаточно изобразить из себя борца за национальную идею, говорить исключительно на украинском языке и носить вышиванку – и ты автоматически попадаешь в число «сознательных». Только вот подобный патриотизм очень уж напускной и искаженный, поскольку не приносит никакой реальной ценности, а только засоряет общество ненужными ярлыками и штампами.

Мария Шелия

Аватар користувача
Руслан Балан
Поважний користувач
Повідомлень: 3266
З нами з: 27 січня 2014, 16:41

Re: патриот...

Повідомлення Руслан Балан » 22 червня 2014, 18:38

И снова о российском псевдопатриотизме. Нашему псевдопатриоту легче информация будет заходить (не относится к адекватным гражданам) и понять легче будет, тем более, что на форуме есть очень вумные и знающие "патриоты".

http://maxpark.com/community/politic/content/1904511

Россия сейчас переживает сложные времена. Впрочем, как и почти всегда. Многие полагают, что в стране настал полнейший упадок, за которым всенепременно последует полный ... финиш. Однако есть и такая категория людей, как патриоты России. Речь идёт не о политической партии с аналогичным названием, а о простых людях. Людях, которые гордятся Россией. Ценят её. Верят в свою страну.

И вот тут-то важно отличать патриотов от псевдопатриотов.

Для псевдопатриота характерен прежде всего фанатизм. Он бьёт себя кулаком в грудь, кричит, что Русь - святая страна, что русские - избранные, и прочий подобный бред. Такой «патриотизм» противен тем, что его носитель может снискать почёт и уважение общества, не проявляя умственных способностей. Достаточно постучать себя в грудь и выпить стакан водки за Россию-матушку, как тут же превращаешься из алкаша в Патриота.

Согласитесь, это, по меньшей мере, странно. Патриотизм должен быть обычным, естественным для нормального человека, любящего свою страну. А кричать во всеуслышание о своём патриотизме - это примерно то же самое, что приставать ко всем на улице со словами: «Я ежедневно принимаю душ! Я каждый день меняю носки!».

Настоящий патриот понимает, что в России не всё гладко. Что живём мы в заднице, страна у нас хреновая. Не самая хреновая, конечно, но всё-таки хреновая. Но он её и такую, хроменькую, любит. И это лучше, чем любовь «сквозь розовые очки», как у псевдопатриотов.

Кстати, некоторые из таких псевдопатриотов не знают даже текста гимна России. И не ответят, в каком году Москва основана. Зато вечером, выпив дешевой водки, будут проливать слёзы за страну под Шевчука, бредить Чечнёй и кричать, что любого порвут за Россию.

Аватар користувача
Руслан Балан
Поважний користувач
Повідомлень: 3266
З нами з: 27 січня 2014, 16:41

Re: патриот...

Повідомлення Руслан Балан » 22 червня 2014, 21:18

Гострий епідемічний інформаційний псевдопатріотизм діагностує Комаровський

Відомий дитячий лікар, кандидат медичних наук, лікар вищої категорії Євген Комаровський у своєму блозі аналізує вплив інформаційної війни на повсякденне життя українців та росіян:

Зображення

«Вечером набрался смелости и посмотрел выпуск новостей на одном из тех телевизионных каналов, что давеча нам запретили. Посмотрел и начал мечтать об автомате. А еще о том, как я сейчас соберу своих русскоязычных друзей и мы пойдем на Киев — освобождать родную Украину от фашистской хунты, все члены которой работают по совместительству американскими шпионами. Утром, по пути на работу, объезжал дорожников, которые засыпали яму асфальтом. И как-то тронуло меня! Ну нелогично же это — класть асфальт перед бомбежками! Огляделся. Не стреляют, весна, дети в песочнице, бандеровцев опять не видно, все кругом говорят по-русски. Ну не похоже на то, что давеча по телевизору говорили! Не похоже! Но честное слово, мне реально было страшно и реально хотелось спасать и спасаться. И, оценивая свою реакцию на одноразовый(!) просмотр новостей, я начинаю прекрасно понимать, какие чувства испытывают люди, смотрящие эти новости несколько месяцев подряд по нескольку раз в день! И меня уже не удивляют тысячи писем, в которых лежащие перед телевизором на диване жители Воронежа, Тулы, Красноярска и Хабаровска рассказывают мне о том, как глубока бездна украинской демократии и как мне надо еще немного продержаться, ибо помощь близка! Меня не удивляют истории о семьях, разрушенных из-за разности политических взглядов, не удивляют люди, которые перестали общаться после 30 лет дружбы! Я прекрасно понимаю, что никакие выступления, статьи и комментарии не вернут в наши семьи и в наши страны мир и взаимопонимание. Не вернут ни завтра, ни послезавтра. Есть в медицине такое очень древнее и очень мудрое правило: “пациент сколько болеет, столько и выздоравливает”. И в связи с этим очевидно — для того чтобы люди хотя бы начали сомневаться в своих нынешних взглядах на мироустройство, надо, по меньшей мере, несколько месяцев показывать им совсем другие картинки. Клевета — страшная сила. Бедная Дездемона погибла ни за что ни про что, а наивный и благородный Отелло нисколечко в собственной правоте и собственном праве убивать не сомневался. Коварный Яго был один, а сколько бед! А тут ведь целое ЯГО-ТВ! Мы все и в России, и в Украине стали жертвами информационной войны. Мы недооценили силу этого оружия! Мы не осознали того факта, что теперь не страх и даже не НКВД, а всего-навсего телевизор заставляет людей всерьез думать о войне, писать и подписывать письма, не разговаривать с друзьями, ссориться с родственниками! Это реальная болезнь — острый эпидемический информационный псевдопатриотизм. У болезни есть вполне конкретные причины, механизмы развития, симптомы. Друзья мои, остановитесь, задумайтесь, посмотрите на ситуацию глазами врача! Представьте себе: враг применил биологическое оружие. И ваш сосед заразился холерой. А вы зашли к соседу и… тоже заболели. Насколько это правильно — обвинять соседа в вашей болезни? Конечно же, неправильно, более того — глупо! И вы, и сосед — вы оба пострадавшие. Но ведь с информационным оружием ситуация совершенно аналогичная! И вас, и соседа систематически обрабатывали, и теперь у вас обоих острая форма эпидемического информационного псевдопатриотизма. И вы ссоритесь, выясняете отношения, обижаетесь на артистов, подписываете письма, объявляете бойкоты, вычеркиваете из жизни друзей, готовитесь к войне… А все те, кто это организовал, потирают руки, готовят новые разъяснительные таблетки, лелеют доморощенных геббельсов и хихикают, глядя на то, как информационно пострадавшие, не замечая реальных бандитов и воров, обсуждают поведение Газманова и Макаревича…( добавлю от себя: Ани Лорак ) Эту болезнь нам еще только предстоит пережить».

http://www.pic.com.ua/hostryj-epidemich ... 5dTVP.dpuf

P.S.
Радостно видеть адекватных публичных людей. Тролли-псевдопатриоты записывайтесь на приём к доктору, если конечно не сильно запущенная форма.

Аватар користувача
sergej1974007
Легенда Форуму
Повідомлень: 20153
З нами з: 21 вересня 2013, 00:43
Дякував (ла): 1234 рази
Подякували: 1308 разів

Re: патриот...

Повідомлення sergej1974007 » 22 червня 2014, 21:27

Руслан Балан писав:5 отличий патриотизма от псевдопатриотизма.

1. Патриот видит несовершенства своей родины и стремится ее улучшить, а потому поднимает проблемы и ищет их решения.

Псевдопатриот скрывает несовершенства, закрывает глаза на недостатки, главное для него — чтобы не подумали плохо. Когда же закрывать глаза не получается, он доказывает, что плохое — это национальная особенность и особый путь развития и не стремится улучшать свою родину.

2. Патриот трезво оценивает положение своей страны относительно других стран, ищет, что можно заимствовать хорошего у других, чтобы сделать лучше свою родину.

Псевдопатриот критикует все, что есть хорошего в других странах, переворачивает все хорошее таким образом, что недостатки его родины становятся единственными достоинствами. Если же отрицать не получается, он ссылается на высшую ценность — национальную особенность и свой особый путь развития.

3. Патриот ищет диалог с другими культурами и странами, с другими ценностями, поскольку понимает, что развиваться можно только обмениваясь достижениями в открытом пространстве, а изоляция приводит к тупику.

Псевдопатриот отрицает все чуждые среднестатистическому человеку в его стране ценности, все другие культуры и субкультуры, отличные от обычной пропаганды. Псевдопатриот считает, что диалог и обмен культурными богатствами уничтожает чистоту его культуры. Если же все аргументы оказываются неуместными и деградация налицо, псевдопатриот ссылается на высшую ценность — национальную особенность и особый путь развития.

4. Патриот стремится к стабильному и динамичному развитию родины, ее процветанию максимально длительное время. Поскольку различные социальные группы имеют различные интересы и между ними возникают конфликты, он ищет пути решения социальных проблем и создания социально-политических институтов, которые позволят эти вопросы решать мирно, не нарушая стабильности и динамики развития страны.

Псевдопатриот подвержен влиянию пропаганды и поддерживает исключительно те идеи, которые исходят от официальной власти либо угодны официальной власти. Любые конфликты интересов социальных групп и попытки их общественного решения он воспринимает как заговор врагов родины, а любое отклонение от идей, пропагандируемых официальной властью, как преступление против народа. Тем самым он толкает родину к коррупции, несменяемости власти, тоталитаризму и революции, нарушая стабильность и динамизм ее развития. Если же его аргументов не хватает, он ссылается на национальные особенности и особый путь развития во враждебном окружении.

5. Патриот стремится к разнообразию мнений и многовекторности социальных групп, поскольку сложность общества и свобода мысли создают высокий темп развития, высокий творческий потенциал нации, а следовательно, высокую конкурентоспособность родины по сравнению с другими быстроразвивающимися странами.

Псевдопатриот стремиться к сливанию всех в одну массу и жестокому наказанию всех альтернативных мнений. Любое отличие он считает ослаблением национального единства и угрозой для будущего страны. Всех непохожих на среднестатистического сородича он считает неполноценными людьми, разрушающими великую родину. Он стремится, чтобы общество как можно медленнее развивалось или не развивалось вообще, даже несмотря на быстроразвивающихся соседей, поскольку это гарант вечного величия - национальная особенность и особый путь развития во враждебном окружении разлагающихся соседей.
А это в рамочку и на стенку
Но боюсь что многие не поймут
Я всегда себя хвалю.
Очень я себя люблю.

Я красив, как древний бог.
Я скульптурой быть бы мог!

Я умнее, чем Ньютон,
Лишь чуть-чуть умнее он.

Как певцу мне равных нет,
Я еще пойду в балет!

Первый я во всем всегда.
Настоящая звезда!!!

Аватар користувача
Руслан Балан
Поважний користувач
Повідомлень: 3266
З нами з: 27 січня 2014, 16:41

Re: патриот...

Повідомлення Руслан Балан » 22 червня 2014, 21:42

sergej1974007 писав:А это в рамочку и на стенку
Но боюсь что многие не поймут
Нужно поискать что то более подходящее для нашего народа, так как это российский вариант, хотя мне кажется патриотизм во всём мире одинаковым должен быть для любого цивилизованного общества, но всё же писали статью именно для российского обывателя и в основном акцентировали на проблемы именно присущие россиянам на данный момент. И писал статью не профессионал, а просто грамотный и объективно рассуждающий человек. Читаешь и прямо перед глазами аватары местных "героев". :mrgreen:
Востаннє редагувалось 22 червня 2014, 21:43 користувачем Руслан Балан, всього редагувалось 1 раз.

Аватар користувача
Руслан Балан
Поважний користувач
Повідомлень: 3266
З нами з: 27 січня 2014, 16:41

Re: патриот...

Повідомлення Руслан Балан » 23 червня 2014, 01:19

И снова про Россию матушку сказ. Тут на такое больший спрос чем про украинских...

Михаил Черных

В связи с событиями на Украине, в России начался антизападный психоз, в виде информационной истерии российских СМИ о чистом и непорочном Владимире Владимировиче Путине, который смело и отважно бьется против черных пиндоских и гейропейски сил, кои намереваются в очередной раз захватить святую Русь-Матушку.

А за компанию с ней и Украину.

Но отважный русский богатырь смело и решительно "одолел" басурманских обамов с меркелями и олландами. Дабы знали нехристи пендосо-гейропейские, что есть кому постоять за святую Русь-Матушку.

Но басурманы злые не спали. И устроили российскому богатырю бяку. Бяку подлую, которую только они устраивать умеют.

Взяли нехристи бессовестные и наложили арест на имущество светлых и очень "честных" князьков Руси-матушки. (Не всех, правда, а только некоторых). Ибо хранят светлые и очень "честные" князьки Руси-Матушки нажитое непосильным взятка-воровским трудом добро не на Руси-матушки, а у басурманов проклятых, пендосов подлых, да гейропейцах гребаных. И взвыли пуще прежнего светлые и очень "честные" князьки Руси-Матушки, что у них имущество басурманы оборзевшие, под руководством самого черного и наглого басурмана, заныкали.

Уважаемые российские патриоты. Неужели вы всерьез думаете, что нашему руководству есть дело до интересов России, Крыма и Украины? У них интерес один-украсть побольше и спрятать понадежнее. А теперь у них Западе недвижимость и с чета арестуют. Вот они и устраивают антизападную истерику: где же им теперь все хранить? На Кубе и Северной Корее с Белоруссией?

Но есть и другая причина антизападных воплей. Когда громче всех "держи вора" кричит сам вор. Вот и российская элита, чей предводитель в Совете Федерации добивался разрешения ввести российские войска на территорию Украины, изображает западные страны в виде злых чудищ, чьи лидеры, правда, не предлагали "прописать" свои войска на территории суверенного государства.

И кто после этого агрессор?

Уважаемые российские патриоты. Поддерживая действия российского руководства, вы, в конечном счете, поддерживаете действия воров ограбивших нашу Родину, и милитаристов, которые готовы были превратить нашу Родину в агрессора. Просто этим ворам и милитаристам мешают свободно действовать, вот они и корчат из себя патриотов. Прикрывая свою чисто корыстные интересы ложным патриотизмом и заботой об интересах России.

http://maxpark.com/user/4294983984/content/2606264

Somats201
Забанен навсегда
Повідомлень: 24
З нами з: 22 червня 2014, 13:01

Re: патриот...

Повідомлення Somats201 » 23 червня 2014, 16:06

Руслан Балан писав:
sergej1974007 писав:А это в рамочку и на стенку
Но боюсь что многие не поймут
Нужно поискать что то более подходящее для нашего народа, так как это российский вариант, хотя мне кажется патриотизм во всём мире одинаковым должен быть для любого цивилизованного общества, но всё же писали статью именно для российского обывателя и в основном акцентировали на проблемы именно присущие россиянам на данный момент. И писал статью не профессионал, а просто грамотный и объективно рассуждающий человек. Читаешь и прямо перед глазами аватары местных "героев". :mrgreen:

Вот россияне следуют этим правилам) в итоге как видим противостоит сильнейшей державе США. когда начнет наш украинский народ следовать этим правилам, тогда тоже сможем диктовать своим правила на мировой арене.

Аватар користувача
Руслан Балан
Поважний користувач
Повідомлень: 3266
З нами з: 27 січня 2014, 16:41

Re: патриот...

Повідомлення Руслан Балан » 26 червня 2014, 00:40

Somats201 писав:
Руслан Балан писав: Нужно поискать что то более подходящее для нашего народа, так как это российский вариант, хотя мне кажется патриотизм во всём мире одинаковым должен быть для любого цивилизованного общества, но всё же писали статью именно для российского обывателя и в основном акцентировали на проблемы именно присущие россиянам на данный момент. И писал статью не профессионал, а просто грамотный и объективно рассуждающий человек. Читаешь и прямо перед глазами аватары местных "героев". :mrgreen:

Вот россияне следуют этим правилам) в итоге как видим противостоит сильнейшей державе США. когда начнет наш украинский народ следовать этим правилам, тогда тоже сможем диктовать своим правила на мировой арене.
В каком смысле следуют? Правилам псевдопатриотизма? *wtf* . Если да, то можете мне поверить у нас тоже псевдопатриотов достаточно, конечно не таких как в РФ, но тоже достаточно раненых в голову.
А на мировой арене мы сможем диктовать только тогда, когда сначала во власти будут преобладать патриоты, а не псевдопатриоты-поппулисты и весь народ тогда легко станет такими же патриотами.

Аватар користувача
Руслан Балан
Поважний користувач
Повідомлень: 3266
З нами з: 27 січня 2014, 16:41

Re: патриот...

Повідомлення Руслан Балан » 28 червня 2014, 18:14

Интересно получается...
Все статьи где как то описывается псевдопатриотизм имеют российское происхождение и соответственно объясняют такое явление, в том числе сравнивается с патриотизмом российским. Наши псевдопатриоты скажут, что у нас псевдопатриотизма значит нету(было бы неплохо, но...). Но ясно что такое явление у нас есть и причем разрослось оно уже неплохо. Судя по всему, в том числе на майдансе так называемая революция гидности кроме объявленной цели сместить олигархов из власти несла в себе еще и национализм с элементами фашизма(ПАТРИОТОВ И ОСОБО ИДЕЙНЫХ ПОПРОШУ НЕ ПУТАТЬ С ФАШИЗМОМ В ДРУГИХ СТРАНАХ, В ТОМ ЧИСЛЕ НЕМЕЦКИМ). Я уже не раз писал на форуме, что националистический стержень очень повлиял на дальнейшие постреволюционные трагедии. Я и раньше считал и сейчас так думаю: это было осознанно выбрано для этой революции(для чего - думайте как бы сами). Так вот, вернусь к основной мысли поста: получается, что сейчас не выгодно, чтобы люди осознавали, что они псевдопатриоты, а следственно действуют как псевдопатриоты, а не так как настоящие патриоты, раз нету толковых статей про это. Странно получается. Мне кажется лучше пусть будет меньше адекватных патриотов чем целая куча псевдопатриотов.

Вот нашел более менее подходящую к этой теме статью, даже не статью, а скорее реферат, написанный именно об украинской проблеме в этом столь деликатном вопросе. Рекомендую к прочтению. Букв много, но стоит прочитать, чтобы понимать какая на самом деле под этим скрывается проблема, что бы нам не рассказывали в телевизоре.

Патріотизм як фактор консолідації українського суспільства

Чим більше утверджується Україна в своїй державності, тим інтенсивнішим стає пошук загальнонаціональних ідейно-духовних орієнтирів, здатних консолідувати суспільство, зміцнити державу, вивести її на високий рівень цивілізованості й культури. Історія засвідчує, що послідовна боротьба за утвердження і зміцнення української державності невіддільна від почуття патріотизму. Адже любов до батьківщини, надихає людей на подвиги й самопожертвування в ім’я великої мети.

Патріотизм зародився ще на світанку історії людського суспільства. В ньому знаходить вираження любов людей до своєї вітчизни, повага до її минулого і сучасного, піклування про майбутнє. Не було в історії і нема такої сили, яка могла б придушити в народі це почуття. Про його глибину і силу засвідчують пам’ятки літератури, зокрема «Слово о полку Ігоревім», думи та історичні пісні-балади, які виховували в народних масах почуття любові до вітчизни, будили протест проти її ворогів та панського гніту, прославляли народних героїв. Вони й понині служать живим джерелом патріотичного виховання українських людей - гідних наслідувачів культурного надбання своїх славних предків.

Патріотизм - явище соціально-історичне, в різні історичні епохи воно має конкретні прояви. Адже кожна людина, а тим більше соціальна група, має свої специфічні інтереси, і цим визначається її розуміння патріотизму. Нерідко виникають спекуляції на цьому святому почутті. Образно про це сказав великий демократ І.Франко у вірші: «Сідоглавому», викриваючи показний патріотизм окремих людей: « . твій патріотизм - празнична одежина, а мій - то труд важкий, гаряча невдержима»1. Проте є щось єдине, визначальне в патріотизмі, щи виступає його основним мірилом. Таким мірилом, зокрема для українця, є ставлення до української державності.

Наша історія багата прикладами патріотичних звершень в ім’я батьківщини. Свого часу виникла на терені української історії козаччина, і в ній український народ уособлював усі кращі якості патріота й борця. В ній він, як зазначав Д.Дорошенко, «виділив з поміж себе, найкращий, найбільш свідомий елемент»2. Козак був ідеалом вільної людини, борця за громадське добро, за волю рідного краю. Була визвольна війна 1648-1654 років під провідом великого патріота України Б.Хмельницького, який об’єднав навколо себе багатьох прибічників національної української ідеї. Були визвольні змагання за українську державність у 1917-1920 роках, в центрі яких знаходився визначний вчений і громадсько-політичний діяч М.С.Грушевський. Немеркнучими подвигами мільйонів патріотів сповнена історія Великої Вітчизняної війни нашого народу проти німецько-фашистської навали. На їх досвіді наступні покоління вчилися і вчаться любити батьківщину, боротися за її благо, віддаючи цій боротьбі самих себе без останку.

В радянській історіографії поняття патріотизму протиставляється буржуазному націоналізму і космополітизму. Щодо останнього, то це логічно. Адже космополітизм проповідує відмову від національних традицій, заперечує державний і національний суверенітет. Цього аж ніяк не можна сказати про націоналізм. Тут доцільно навести міркування про співвідношення понять «національна ідея» і «націоналізм». Національна ідея заснована насамперед на патріотизмі. Вона повинна мати загальнонаціональний характер, зосереджувати увагу на найбільш важливих, принципових питаннях розвитку країни як на найближчий час, так і на перспективу. До того ж вона має бути простою, близькою для сприйняття усім населенням. Зрозуміло, що така ідея, хоча за змістом і формою завжди матиме саме національний характер, повинна вбирати в себе загальнолюдські цінності, а тому не може грунтуватися виключно на етнічній основі, не обов’язково бути «націоналістичною» - виразником ідей українського націоналізму. Не випадково М.Грушевський попереджав свого часу, що всякі прояви українського шовінізму, винятковості, нетолерантності несимпатичні й небажані, взагалі їх треба визнати національним злочинством і виступати проти них з усією рішучістю3.

Національні відносини - це та сфера суспільного життя, де зачіпаються дуже глибокі почуття і переживання, спричинені багатовіковим існуванням відособлених держав. І тут найлегше можна принизити гідність людей, образити і посварити їх.

В радянській-соціологічній літературі патріотизм розглядається в органічному поєднанні з інтернаціоналізмом. Якщо відійти від ідеологічних штампів, то в поєднанні патріотизму з інтернаціоналізмом не варто шукати глибоких суперечностей. Доречно з цього приводу згадати точку зору представників української і російської революційно-демократичної громадськості. Виховання людей в дусі патріотизму вони розглядали у нерозривному зв’язку з їх вихованням у дусі дружби народів, поваги до звичаїв і традицій інших народів. М.О.Добролюбов зазначав: «Патріотизм живий, діяльний саме й відрізняється тим, що він виключає будь-яку міжнародну ворожнечу, і людина захоплена таким патріотизмом, готова трудитися для всього людства, якщо тільки може бути йому корисною .

Справжній патріотизм як окремий прояв любові до людства не вживається з неприязню до окремих народностей .»4.

Є різне розуміння й тлумачення націоналізму. Доцільно тут протиставити націоналізм М.Грушевського і відомого самостійника М.Міхновського. М.Грушевський був-таки націоналістом. Але він сприймав націоналізм як любов до своєї нації, а не як ненависть до нації сусідньої. Він, зокрема, не сприймав платформу М.Міхновського, який проповідував у своєму «Катехізисі українця»: «Усі люди твої брати, але москалі, ляхи та жиди - це вороги нашого народу»; «Україна - для українців. Отже, вигонь звідусіль з України чужинців-гнобителів». Як бачимо, природна для кожного націоналіста любов до власного народу /а це той же патріотизм/ трансформується тут у знавіснілу ненависть до людей інших національностей. Це позначається терміном «шовінізм».

Кредо ж М.Грушевського: «Україна не тільки для українців, а для всіх, хто живе на Україні, а живучи, любить її, а люблячи, хоче працювати для добра краю і його людності, служити їй, а не оббирати, не експлуатувати для себе»5.

Від небажання /напевно, в силу політичних переконань чи амбіцій/ погодитися з таким трактуванням понять /»націоналізм», «національна ідея», «патріотизм»/ і йде нерідко негативне ставлення до них в умовах сьогодення. Вся справа в тому, який зміст вкладається в ці поняття, зокрема в поняття «національна ідея»: чи вона буде ідеєю виключно національного спрямування, чи демократичного, де буде базуватися на етнополітичній основі, виражати етнополітичну свідомість усіх громадян, що живуть в Україні, і хоча й належать до різних національностей, становлять єдиний український народ. При цьому, зрозуміло, корінний українсь кий етнос в усіх сферах життя суспільства повинен відігравати провідну роль.

Про неоднозначність точок зору на цю проблему свідчать тривалі суперечки навколо першої фрази Президента до Конституції України, яка в кінцевому підсумку була записана в такій редакції: «Верховна Рада України від імені Українського народу - громадян України всіх національностей . приймає цю Конституцію - Основний Закон України».

Сьогодні дехто висловлює занепокоєная тим, що певна частина населення України підтримує окремі соціалістичні ідеї, можливо навіть підсвідомо. Тут доречно нагадати, що такі борці за українську ідею як І.Франко, М.Грушевський, В.Винниченко і багато інших у питаннях про шляхи розвитку суспільства дотримувались у більшості саме саціалістичних переконань. Але це не завадило їм бути великими патріотами України. Доречно тут навести слова М.Грушевського: «Боронячи українську державність, будуємо міцну твердиню . Укріплюючи авторитет нашої соціалістичної Центральної Ради та її соціалістичного міністерства, хочемо зробити нашу Україну твердою країною соціалізму. Будуємо республіку не для буржуазії, а для трудящих мас України, від цього не відступимо»6.

Таке було їх бачення майбутнього України. І нема сумніву, що вони бачили це майбутнє з позицій патріотів. Виходячи з таких міркувань, не варто сьогодні ламати списи на проблемі, хто зробив більше для перемоги над німецько-фашистськими загарбниками на Україні - радянські партизани чи вояки УПА? І тими, й другими у їх розумінні рухало почуття патріотичного обов’язку, хоч сам факт протиборства між ними в той час об’єктивно слугував на користь спільного ворога.

Почуття патріотизму, національної гордості не приходять самі по собі, рівень національної самосвідомості визначається не приналежністю до певного класу чи соціальної групи. Патріотами не народжуються. Патріотизм прищеплюється змалечку як невід’ємна риса людського характеру. Виховується це святе почуття різними шляхами і засобами. Таке виховання здійснюється на основі рідної мови, історії, культурних надбань свого народу, його звичаїв, традицій. Так в усіх цивілізованих країнах. Такий підхід передбачає й Державна національна програма відродження України7. Більше того, в Положенні про державний вищий навчальний заклад проголошено принцип єдності навчання й виховання, що зобов’язує органи освіти до відповідної роботи.

Не слід ігнорувати досвід патріотичного виховання, який було нагромаджено за радянської доби. Треба віддати належне комуністичній партії, яка зуміла створити цільну систему патріотичного виховання. Воно проводилось у відповідності зі статтею 36 Конституції СРСР на державному рівні. Щоправда, патріотичне виховання, як і вся система виховної роботи, трактувалася однобічно: українця привчали до розширеного тлумачення поняття батьківщини. Йому вона бачилася в образі Радянського Союзу, а сам він по суті втрачав своє національне обличчя і виступав складовою частиною єдиного радянського народу. Почуття національної самосвідомості підмінялося почуттям загальнонаціональної гордості. І на такому розумінні виховувались покоління. Отже, патріотичне виховання здійснювалося не в загальнолюдському розумінні цього слова, а лише в плані пріоритету інтернаціонального над національним /при визнанні їх діалектичного взаємозв’язку/.

І всеж, якщо не втратити грунту реальності, ми не можемо не бачити позитивних наслідків патріотичного виховання того часу: масового трудового героїзму радянських людей, які в найекстремальніших умовах йшли на будь-які жертви в ім’я світлого майбутнього. Не заперечити й бойових подвигів мільйонів людей, які у смертельних поєдинках відстоювали свободу і незалежність своєї Вітчизни. Це був патріотизм щирий, не показний, як би це сьогодні дехто не намагався заперечити.

Не слід ігнорувати всього багатства форм і методів патріотичного виховання тільки на тій підставі, що вони були вироблені і використовувались в умовах тоталітаризму. Навпаки, їх слід широко використовувати, лише наситивши новим змістом, а саме: покласти в основу патріотичного виховання любов і повагу до України, трагічної і разом з тим героїчної історії боротьби її народу за своє соціальне і національне визволення, за право на самостійний державний розвиток. Сьогодні це - одна з головних умов нашого становлення як незалежної держави.

В наш час на Україні, як ніколи раніше, склалися сприятливі об’єктивні умови для патріотичного виховання: стала реальністю її незалежність; вона отримала широке міжнародне визнання й підтримку; на її боці багатомільйонна діаспора тощо. Та попри це, ми зустрічаємося з цілим рядом негативних проявів, які суперечать патріотичним прагненням основного загалу української громадськості /відмова від служби в армії, небажання працювати, розгул корупції і насильства, пияцтва і різні аморальні дії, зневага до бойових і трудових подвигів своїх батьків і дідів тощо/.

Тому, поряд з сприятливими об’єктивними умовами необхідно враховувати суб’єктивний фактор, передусім - необхідність посилення патріотичного виховання людей, особливо молоді. Враховуючи багатопартійність сучасного українського суспільства, конче необхідна консолідація різних політичнгих партій і рухів саме на терені патріотизму.

Є необхідність організувати широкий всеобуч з історії України та українського народознавства серед різних верств суспільства, налагодити ділове вивчення української мови. Бо без державної мови не може бути й самої держави. Головне повести роботу так, щоб люди йшли на це без примусу, керуючись почуттям патріотичного обов’язку. В умовах сьогодення вкрай необхідна виваженість у прийнятті державних законів і рішень органів влади на місцях. Бо навіть найсправедливіше і найгуманніше рішення не буде мати реальної сили, якщо його необхідність не усвідомлена масами, а то й прямо суперечить їх переконанням і почуттям.

Навряд чи сприятиме патріотичному вихованню практика непродуманого перейменування вулиць і населених пунктів тільки на тій підставі, що старі назви їх породжені практикою тоталітаризму - це бумерангом повернеться згодом і до сьогоднішніх дій. Це ж стосується демонтування пам’ятників діячам попередніх часів і яскраво вираженої неповаги до сьогоднішніх ветеранів війни і праці, яка на жаль, має місце. Більше того, не варто на цьому фоні нав’язувати людям інші політичні оцінки і цінності, бо таким шляхом, як засвідчує багатолітня практика, не можна переробити їх мислення.

Засудити минуле можна, перекреслити його - не дано нікому. Отже потрібно брати уроки від минулого, а не сахатися його. Справжній патріотичний ріст не буде відхрещуватися від минулого, а навпаки, подбає про те коріння, з якого ми всі виросли. Україна робить перші кроки у розбудові своєї державності на шляху до політичного, духовного, економічного відродження. Патріотичне виховання народу допоможе в цьому.



Список використаної літератури:

1. Франко І. Вибрані твори у трьох томах. - Т.1. - К., 1973. - С.192.

2. Дорошенко Д. Нарис історії України. - Т.1. Вип.2. - К., 1991. - С.148.

3. Медведчук В. Сучасна українська національна ідея і питання державотворення. -К., 1997. - С.15.

4. Добролюбов Н.А. Собр.соч. в 9 томах. Т.3. - М.-Л.- 1962. - С.265.

5. Кульчицький С. Не підірвати капітал довіри. - «Голос України», 1993, 20 січня.

6. Медведчук В. Сучасна українська національна ідея і питання державотворення. -К., 1997. - С.25-26.

7. "0світа», 1992, 18 серпня.

P.S.

Конечно же хотелось услышать мнения, ибо хочется знать, что на форуме есть с кем об этом поговорить, а не спорить с упоротыми псевдопатриотами или любителями и верными почитателями украинских СМИ.

Відповісти

Повернутись до “Балачки”