Водопады

[SLAVON]

В Маняве можно посетить Манявский скит

[electron]

Не Славон, але скажу про ті водоспади які сам бачив. Давайте в плані рейтингу. Почнемо з самих простих і до топових (звісно на мою думку).
5 Розтоки по дорозі від Вижниці на Путилу, понад Черемошем є памятник Шевченку. Він стоїть біля водоспаду. Мені сподобався той що за памятником, він не такий високий, але в лісі. Пройти всього 20-30 метрів. Сорі фото на крякнувшому вінті пропало :(
4 Гук водоспад високий але маленький, знаходиться на шляху з Яремчі на перевал Сокіл, там є дороговказ, супреровий асфальт до пів дороги, потім гравійка, раз в житі побачити можна, вдруге я не поїду.

3 Шешори, нижній класний, хоч і треба пройтись, але сам гул водоспаду і каньон в якому він є вартий того. Теж я вдруге туди навряд чи скоро поїду

2 Червоноград, штучний водоспад створений років 100 назад, поруч є розвалини замку, половину правда за совітів розібрали на свинарник в Ниркові, але і те що залишилось варте уваги. Я туди ще не раз поїду.

1 ШИПІТ Закарпатська обл, поруч є оз Синевір, оленяча ферма, долина Нарцисів, замки Паланок, Ужгородський, термальні джерела в Береговому туди варто на пару днів. Водоспад СУПЕР я хочу туди ще не раз. Є ще водоспад Воєводин, але я на ньому не був.

Ну і попутно ще Закарпаття


Зараз пошукаю фото водоспадів.
Поки писав Славон все вже і розказав :)
Забув Яремче, хоча там і не водоспад, а каскад просто, але там виходять суперові фото якщо з боку базара підійти до води.
От добавив фото, за якість фоток прошу сорі, дружина так захопилась фотографуванням по дорозі що Шешори і Гук фотографували вже на телефон Решта робилась на бюджетне мило :(

[SLAVON]

Не Славон, але скажу про ті водоспади які сам бачив. Давайте в плані рейтингу. Почнемо з самих простих і до топових (звісно на мою думку).
5 Розтоки по дорозі від Вижниці на Путилу, понад Черемошем є памятник Шевченку. Він стоїть біля водоспаду. Мені сподобався той що за памятником, він не такий високий, але в лісі. Пройти всього 20-30 метрів.
4 Гук водоспад високий але маленький, знаходиться на шляху з Яремчі на перевал Сокіл, там є дороговказ, супреровий асфальт до пів дороги, потім гравійка, раз в житі побачити можна, вдруге я не поїду.
3 Шешори, нижній класний, хоч і треба пройтись, але сам гул водоспаду і каньон в якому він є вартий того. Теж я вдруге туди навряд чи скоро поїду
2 Червоноград, штучний водоспад створений років 100 назад, поруч є розвалини замку, половину правда за совітів розібрали на свинарник в Ниркові, але і те що залишилось варте уваги. Я туди ще не раз поїду.
1 ШИПІТ Закарпатська обл, поруч є оз Синевір, оленяча ферма, долина Нарцисів, замки Паланок, Ужгородський, термальні джерела в Береговому туди варто на пару днів. Водоспад СУПЕР я хочу туди ще не раз. Є ще водоспад Воєводин, але я на ньому не був. Зараз пошукаю фото водоспадів.
Поки писав Славон все вже і розказав :)

Блин,всё правильно сказано.э з ким край бороныты(и куда тикати )Но только маленькое уточнение,Смугарский водопад в Розтоках находится на реке Смугар на левом притоке Черемоша и где-то 1-1.5км ходу.На вод Шипит.к сожалению небыл :(

[Чел век]

Фото водоспаду в Червоному гарно зроблене але насправді він страшнігий в житті ніж на фото :D


3тижні тому на ньому вбилась дівчина
Я б туди не ліз і більше не полізу

[electron]

Там залежить як попасти, якщо вверху пройшов дощ, то буде не дуже, я не дуже то і люблю лазити куди не слід. До речі бути в Тернопільскій області і не відвідати Кривче, то великий гріх, печера Кришталева варта уваги. Потім можна похати на Мельницю, звідти на Окопи, там будуть корпуса камяних митниць, в Гермаківці, і в ще парі сіл будуть камяні костьоли, в Гермаківці працюючий, інші закинені. Якщо є бажання то за Мельницею, посеред поля є перехресття (Панівці-Латківці) на ньому зупинка, пропустити не реально. Повертаємо на Панівці проїзжаємо їх, потім Кудринці, там є закинена фортеця і суперовий краєвид на Збруч. В селі Новосілка (це треба повертати в Іване-Пустому) є старовинна камяна церква, там товщина стін понад 2-3 метри, старі люди розказують що її будували ще за часів Катерини ІІ. Колись під нею була скважина з сірководневою водою, але років 15 назад якийсь варіат вибив чоп і вода текла з рік, після того вона втратила цілющі властивості.
Водоспадів є багато малюсіньких, всі і не згадаю. В Галиці (Сокирянський рн) є на джерелі водоспад, там з монастиря стежкою вниз, до купелі. Але я завжди іду в самий низ до Дністра, там є каміння по якому стікає вода з джерела, місце просто чудове. І таких є багато.

[Чел век]

А що цікавого в кривче?
Пещера і намерзтись в ній ,ідеш тим підвалом...ідеш...

[electron]

Мені сподобалось. Шкода що в дальні печери не пускають, там і озера є і зали з сталактитами. Ще хотів би потрапити в Оптимістичну. Але я не спелеолог, тому мені зась. Я в дитинстві читав книжку "Печери Тернопілля" якось так називалась. Там фото були і на фото дуже гарні зали, але всі вони не для туристів

[Чел век]

В Червному теж здаэться э пещера від замків і веде десь до села аж ,так говорять "мєсні" .
Хоча я там лазив то знайшов невелику

[electron]

В Червному теж здаэться э пещера від замків і веде десь до села аж ,так говорять "мєсні" .
Хоча я там лазив то знайшов невелику

Ні ну любе поважнее село має печеру, або тунель відсутність підземного ходу це ж ганьба :D В селі моєї бабки розказували що є тунель до Камянця, там 30 км по прямій. В Кудринцях теж "був" пропопаний хід до Камянця, і в Хотині деякі кажуть про такі ходи. Перефразовуючи класика всі підземні ходи ведуть до Камянця.

[Magellan]

Неизвестный Мариуполь. В поисках «водопада» (ФОТО)

2011-10-10 12:32:00 просмотров: 907 комментариев: 3
Я всегда считала Мариуполь заурядным и скучным городом, в котором вряд ли можно отыскать для себя что-то новое, если живешь в нем 21 год. Кроме парочки относительно старых зданий в центре города, рассматривать особо нечего. Но появился один человек, который все-таки изменил мое мнение.

«Я живу в Мариуполе 4 года, но за это время я узнал город лучше, чем любой мариуполец» - сказал мне Дима, гид и организатор похода к мариупольскому «водопаду». Этот разговор состоялся уже после того, как мы преодолели 4 км и успели удивиться тому, как мало, на самом деле, мы знаем о родном городе. А сейчас поход только начинается.



Итак, суббота 12 часов утра, или около того. Я выхожу из маршрутки возле Ильичевского рынка. На остановке стоит множество людей, сразу и не разберешь, кто в поход, а кто просто так. Звоню организатору, он не поднимает трубку, но тут вижу, что рукой мне машет молодой человек. Подхожу к нему, он стоит с друзьями, мы знакомимся, а я удивляюсь, что все ребята такие молодые – 16-18 лет.



Какое-то время ждем, пока все соберутся, и отправляемся в путь. В этот момент я замечаю, что нас гораздо больше, чем я думала, и люди все совершенно разные – от возраста до интересов.

Идем в сторону Сартаны. Оказывается, что у каждого было свое представление о длительности пути, и у меня тоже, но наш гид сообщает, что идти 4 км.





По дороге я мучаю нашего гида-организатора Диму разными вопросами, он сдержано и терпеливо на них отвечает.

Корреспондент mariupolnews: Дима, как родилась идея организовывать такие походы?

Дима, гид-организатор: начинал ходить с другими людьми, а потом сам решил все организовать. Это моя первая встреча. Как видишь, вполне удачно.

Людей, действительно, собралось немало. По дороге мы проходим различные промышленные здания, некоторые из них заброшены, Дима рассказывает историю и назначение каждого.

Начинаются поля, мы сворачиваем с дороги на тропинку. Весь путь проходит легко и сопровождается интересными разговорами.





И вот мы на месте. Нашему взору открывается сооружение похожее на водопад. По словам нашего гида, этот искусственный водопад - ни что иное, как шлюз, регулирующий уровень воды в реке. Само сооружение около 4 метров в высоту и 7 метров в длину, через него проходят огромные массы воды, из-за чего глубина реки в этом месте достигает 10-12 метров. Уже около 20 лет этот шлюз не работает, но остается закрытым объектом, поэтому смотрели на него мы со стороны. Хотя некоторым местным это вовсе не мешало ловить возле него рыбу.

Мы расположились на подстилках и преступили к небольшой трапезе. У меня завязался разговор с одной из участниц похода.





Корреспондент mariupolnews: А вы и зимой в походы ходите?

Таня, участница похода: Да, мы в любое время года и в любую погоду ходим. Бывает, холодно очень, но потом так приятно пить горячий чай и есть шоколадки.

В это время участники похода исследуют местность и фотографируют все вокруг.

Наш гид-организатор заранее предупредил всех о соблюдении мер безопасности и о том, что мы возле закрытого объекта, так что все прошло спокойно и без проблем.

Насладившись видом окрестностей, мы собираемся домой. Обратная дорога проходит незаметно и весело, все определенно довольны и полны приятных впечатлений.

Перед тем, как распрощаться со новыми знакомыми, я узнала о дате следующего похода и планирую снова отправиться в путь, чтобы узнать о родном городе что-то новое. Всё о моем новом походе вы узнаете на страницах Мариупольских новостей.