Ватный пост?Мнение во многих местах совпадает с моим.
Меня патриоты называют ватником--а человека там где он работает --не называют.
Где справедливость?
пс. Интересно мнение--ватный пост или как его назвать еще можно?
Мнение--в спойлере.
Вислуховую (вичитую) регулярно від щирих та "псевдо патріотів" претензії, що я, мовляв, висловлюю "непатріотичні" антивоєнні тези і т.п. І що, мовляв, більшість якраз однозначно за те, що на сході України треба воювати "за українські землі", що на цю тему "нема з ким говорити" і вихід один - воювати далі, поки та територія буде абсолютно підконтрольна Україні (тобто, виходить, проросійське налаштоване місцеве населення треба або знищити, або вигнати, або силою змусити полюбити нас, навіть якщо більшість цього не хоче?..). Знаю, що такого роду "ура-патріотизм" точно тепер "в моді".
А ось чи це реально позиція більшості громадян України? Тут я сумніваюсь.
От ситуативний приклад з магазину, в центрі Чернівців ввечері 11.01.15. Поки стояв в невеличкій черзі звернув увагу, що люди спілкуються на тему АТО, мобілізації, війни... Ну, ніби й не дивно - цьому велика увага в суспільстві, це правда. Але яка була центральна проблема обговорення, думаєте? Як відмовитися від мобілізації, якщо принесуть раптом повістку.
Черга йшла своїм чередом, а з іншого боку була міні-групка, яка продовжувала обговорювати ці теми, разом з чергою. І через якісь хвилини дехто йшов, а дехто з черги поповнював міні-групу. Я теж затримався, трохи з боку. Спершу дочекався, коли міні-група повністю оновилась, тобто переконався, що немає якогось "зачинщика", який якось маніпулював би цим обговоренням. Отже це було чистої води "народне обговорення"wink emoticon
І, перепрошую перед реальними та інтернет-друзями і знайомими, які стверджують, що моя позиція в меншості, - не вірю, сумніваюсь. Бо там. в магазині, люди висловлювали майже повністю те саме, що я тут давно пишу:
що нема чого воювати і жертвувати патріотами там, не знаючи, чого насправді хоче місцеве населення;
що термін "українські землі", як і "російські" і т.п., - це умовність, що це Богом дана земля, і люди, які народилися, виросли і живуть там, мають право самі визначати, як і з ким їм далі жити;
що армію має забезпечувати держава, а не волонтери, що треба спершу "розкуркулити" олігархів, починаючи від "Гаранту", а вже потім скидатися по 5 грн. на армію;
що антитерористичною діяльністю мають займатися спецпідрозділи та залучені на добровільній основі фахівці, які готові займатися цим на контрактній основі за серйозну зарплату та соціальні привілеї;
що жертви АТО на совісті не лише Путіна, а й нашого вищого керівництва - колишнього і теперішнього;
що патріотам з передової варто взяти владу у свої руки;
що треба реально змінювати ситуацію в Україні від олігархічної на пронародну, розбудовувати успішну країну для людей, в якій і теперішнім проросійські налаштованим хотітиметься щиро жити і пишатися такою державою і т.п...
Це теж "зазомбовані" люди? Чи, може, я володію гіпнозом і не знаю про це:), тобто своєю присутністю посприяв саме таким розмовам:) Точніше навіть дистанційно, бо коли я зайшов це обговорення вже йшло...
Не всі думають однаково, не у всіх однакова позиція, і це природно. Але не варто намагатися "приватизовувати право на істину". І тим більше не варто закликати до кровопролиття.
Так, території можна і втратити, все може бути (і навіть є - Крим по факту поки що відійшов від нас). Але території можна повернути з часом, а ось життя загиблим і здоров’я пораненим/скаліченим – ні...
То що важливіше? Амбіції чи життя і здоров’я наших громадян?..
Здогадуюсь, що ті люди з магазину та інші, які дотримуються такої позиції, швидше не будуть тут дискутувати. У т.ч. через те, що це "не модно", хтось може елементарно боятися. хтось може переживати за свій імідж, тобто щоби не записали в "непатріоти"... Але щоби ви знали, що про таке люди говорять у побуті, на реально народному рівні. І поки я там стояв, хвилин 25, НІХТО не висловився за те, що треба воювати, треба насильно мобілізовувати, треба силою змушувати когось нас любити і т.п. Розумію, що в цей час міг зайти в цей магазин і хтось з тутешніх реальних патріотів (або "псевдо-патріотів"), які могли висловитися і інакше. Але інших думок, так сталось, в той період там не було. А отже і така позиція, як думка народу, точно має право на існування... І до неї теж мають прислуховуватися верховні керманичі... А якщо треба, - і запитати офіційно думку народу через відповідний референдум (чи ще в якийсь правовий спосіб), а не тупо жертвувати патріотами у неофіційній війні з такою великою кількістю запитань без відповідей...
А ось чи це реально позиція більшості громадян України? Тут я сумніваюсь.
От ситуативний приклад з магазину, в центрі Чернівців ввечері 11.01.15. Поки стояв в невеличкій черзі звернув увагу, що люди спілкуються на тему АТО, мобілізації, війни... Ну, ніби й не дивно - цьому велика увага в суспільстві, це правда. Але яка була центральна проблема обговорення, думаєте? Як відмовитися від мобілізації, якщо принесуть раптом повістку.
Черга йшла своїм чередом, а з іншого боку була міні-групка, яка продовжувала обговорювати ці теми, разом з чергою. І через якісь хвилини дехто йшов, а дехто з черги поповнював міні-групу. Я теж затримався, трохи з боку. Спершу дочекався, коли міні-група повністю оновилась, тобто переконався, що немає якогось "зачинщика", який якось маніпулював би цим обговоренням. Отже це було чистої води "народне обговорення"wink emoticon
І, перепрошую перед реальними та інтернет-друзями і знайомими, які стверджують, що моя позиція в меншості, - не вірю, сумніваюсь. Бо там. в магазині, люди висловлювали майже повністю те саме, що я тут давно пишу:
що нема чого воювати і жертвувати патріотами там, не знаючи, чого насправді хоче місцеве населення;
що термін "українські землі", як і "російські" і т.п., - це умовність, що це Богом дана земля, і люди, які народилися, виросли і живуть там, мають право самі визначати, як і з ким їм далі жити;
що армію має забезпечувати держава, а не волонтери, що треба спершу "розкуркулити" олігархів, починаючи від "Гаранту", а вже потім скидатися по 5 грн. на армію;
що антитерористичною діяльністю мають займатися спецпідрозділи та залучені на добровільній основі фахівці, які готові займатися цим на контрактній основі за серйозну зарплату та соціальні привілеї;
що жертви АТО на совісті не лише Путіна, а й нашого вищого керівництва - колишнього і теперішнього;
що патріотам з передової варто взяти владу у свої руки;
що треба реально змінювати ситуацію в Україні від олігархічної на пронародну, розбудовувати успішну країну для людей, в якій і теперішнім проросійські налаштованим хотітиметься щиро жити і пишатися такою державою і т.п...
Це теж "зазомбовані" люди? Чи, може, я володію гіпнозом і не знаю про це:), тобто своєю присутністю посприяв саме таким розмовам:) Точніше навіть дистанційно, бо коли я зайшов це обговорення вже йшло...
Не всі думають однаково, не у всіх однакова позиція, і це природно. Але не варто намагатися "приватизовувати право на істину". І тим більше не варто закликати до кровопролиття.
Так, території можна і втратити, все може бути (і навіть є - Крим по факту поки що відійшов від нас). Але території можна повернути з часом, а ось життя загиблим і здоров’я пораненим/скаліченим – ні...
То що важливіше? Амбіції чи життя і здоров’я наших громадян?..
Здогадуюсь, що ті люди з магазину та інші, які дотримуються такої позиції, швидше не будуть тут дискутувати. У т.ч. через те, що це "не модно", хтось може елементарно боятися. хтось може переживати за свій імідж, тобто щоби не записали в "непатріоти"... Але щоби ви знали, що про таке люди говорять у побуті, на реально народному рівні. І поки я там стояв, хвилин 25, НІХТО не висловився за те, що треба воювати, треба насильно мобілізовувати, треба силою змушувати когось нас любити і т.п. Розумію, що в цей час міг зайти в цей магазин і хтось з тутешніх реальних патріотів (або "псевдо-патріотів"), які могли висловитися і інакше. Але інших думок, так сталось, в той період там не було. А отже і така позиція, як думка народу, точно має право на існування... І до неї теж мають прислуховуватися верховні керманичі... А якщо треба, - і запитати офіційно думку народу через відповідний референдум (чи ще в якийсь правовий спосіб), а не тупо жертвувати патріотами у неофіційній війні з такою великою кількістю запитань без відповідей...
