Чернъ на Прутѣ - Черновьци - Czernowitz - Cernăuți - Черновцы - Чернівці

[kreativ]

Зарплата і ціни: Чернівці кінця XVIII-XIX ст
В цьому пості ми поговоримо про гроші, а також вивчимо доходи та купівельну спроможність мешканців міст, а саме жителів Чернівців, столиці Буковини, провінції Австро-Угорщини.
Ми всі звикли до думки, що до Першої світової війни бідність була однією з головних причин еміграції з території нинішньої України. Здебільшого це стосується сільської місцевості. Але як щодо міст? Ми хотіли б поділитися інформацією, яка суперечить загальному уявленню про ті часи. Як завжди, ми запрошуємо вас здійснити подорож у часі, досліджуючи ще один аспект життя наших предків. Сьогодні ми з вами оглянемо територію України, яка входила до складу Австро-Угорщини, і поговоримо про Чернівці, столицю Буковинського краю.
Перш ніж приступити до деталей, я пропоную вивчити деякі основи грошової системи того часу.
Як називалися гроші, якими ходили наші предки? І як це виглядало?
Офіційними назвами валют за часів Австро-Угорщини були гульден, форинт і крона з багатьма різними варіаціями, характерними для різних регіонів імперії. Гульден (розділений на 60 крейцерів) — це німецька назва, яка була стандартною одиницею рахунку Габсбурзької імперії до 1892 року. Назва форинта або флорина (розділена на 60 крауцерів) увійшла до вживання в 1867 році, коли Австрійська монархія стала Австро-Угорською імперією. З 1867 року паперова купюра мала угорську мову на одній стороні та німецьку мову на протилежній. На угорській мові використовувалася назва форинт, а на німецькій – гульден. Для зручності в нашій статті залишимо назву гульден.
У 1892 році як гульден, так і форинт були замінені кроною (розділеною на 100 гелерів або філлерів), і вона використовувалася до 1918 року, коли Імперія була розпущена.
Тепер ми можемо повернутися до основної теми: валюти наших предків. Подорожуймо Чернівцями до Першої світової війни (теперішня Україна), щоб дослідити добробут місцевих жителів за часів Австро-Угорщини та відповісти на запитання:
Скільки заробляли наші предки в Чернівцях? І що вони змогли купити за ці гроші?
Пропоную запитати у експертів. Як і раніше, скористаємося інформацією доброго пана Раймунда Фрідріха Кайдля, австрійського історика, етнографа та ректора Чернівецького університету, який жив у Чернівцях у 1866-1930 роках. Звернемося також до досліджень доктора історичних наук пана Ботушанського, українського історика, який досліджував економічне, політичне та соціальне життя Буковини ХІХ-ХХ ст.
Дізнаємося про платню чернівецьких судових робітників у 1783 р. Відомо, що:
Австро-Угорщина 1897 20 Корона
– суддя міського суду мав платню 200 гульденів на місяць;
– Помічник судді заробляв 100 гульденів щомісяця;
Судові писарі заробляли 96 гульденів на місяць;
– магістратський секретар заробляв 150 гульденів на місяць;
-Нічний сторож мав платню 72 гульдени на місяць, і він отримував спеціальний бонус за хорошу службу.
Чи достатньо було? Щоб відповісти на це питання, ми шукали інформацію про ціни на той час і знайшли ціни на м’ясо на місцевому ринку. У 1778 році 1 кг яловичини коштував 4 крейцера (!), свинини — 5 крейцерів за 1 кг, а шинки — 12 крейцерів за 1 кг. Вартість телятини в 1787 році становила 8-9 крейцерів за кг, телячого язика — 3-5 крейцерів, телячої голови — 3-4 крейцера.
Відкритий ринок в українському селі Чернівці
Ну, схоже, у 1780-х роках нічний сторож Чернівецького суду міг придбати щомісяця щонайменше 864 кг телячого язика, який на той час був одним із найкращих делікатесних товарів. Неймовірно!
А лікарі та працівники лікарні? У 2- й половині 19 століття директор шпиталю мав річний дохід 2300 гульденів, тобто близько 192 гульденів на місяць. Було 2 помічника директора і кожен з них отримував 1500 гульденів на рік (125 щомісяця). Кожен із 3 лікарів заробляв 600 гульденів на рік (60 на місяць), а їхні витрати на оренду житла покривав шпиталь.
Спеціальна санітарна рада району регулювала вартість послуг приватних лікарів. За медичне обстеження брали 1-2 гульдени, вдень — 2 гульдени і 3 — вночі, 5 гульденів — за консультацію, 2-30 гульденів — за спеціальні операції. Добова вартість перебування в лікарні становила приблизно 20-57 крейцерів у 1843-1871 роках.
Непоганими були і зарплати вчителів. Вчителі були поділені на 3 категорії, і кожна категорія складалася ще з 2 або 3 категорій залежно від стажу роботи вчителя, типу школи та її розташування. У 1873 році вчителі 1 -го розряду заробляли близько 800-900 гульденів на рік (66-75 на місяць). Вчителі 2 -го розряду заробляли близько 500-700 гульденів щорічно (42-58 на місяць). А вчителі 3 -го розряду заробляли 400-500 гульденів на рік (33-42 на місяць). Викладачі без досвіду роботи отримували 360 гульденів на рік (30 місяців), тоді як професор університету міг заробляти до 3600 гульденів на рік (300 на місяць).
Ручна праця була набагато дешевшою. У 1867 році він коштував 0,4 гульдена на день і 2,5 гульдена за роботу з парою коней. У 1890 році некваліфікований робітник заробляв 68 крейцерів на день, а кваліфікований робітник, як і тесля, отримував 1,5 гульдена на день.
Враховуючи рівень доходів, ціни були цілком доступними. У 1861 році 1 кг яловичини коштував 60 крейцерів, 1 кг телятини — 80 крейцерів, а свинини — 80-90 крейцерів. Зерно коштувало досить дешево: 100 кг коштував на Чернівецькому ринку 1861 р. 15-40 крейцерів, а земельний податок становив 24 гульдени на рік за 1 морг (0,56 га), що також говорить про невигідне становище селян.
Один кілограм пшеничного хліба в 1866 році коштував 14 крейцерів, а 100 кг картоплі — 1 гульден. Літр 50% алкоголю коштував на ринку всього 14 крейцерів, а в пивних — 25-40 крейцерів. Пара чобіт коштує 8 гульденів.
Виявляється, що наприкінці 19 століття спостерігається тенденція до зростання цін на продукти харчування та інші товари, а зарплати залишаються на тому ж рівні. Проте новий учитель чернівецького народного училища 1873 року, без досвіду роботи, з місячним окладом у 30 гульденів міг дозволити собі купити справді багато. Наприклад, це може бути близько 3000 кг картоплі (приблизно 10-річний запас картоплі!!!), або купити в пабі менше картоплі і близько 10 кг яловичини, 1 пару чобіт і 20 літрів 50% спирту, а гроші залишилися на інші речі? Здається, вижити не було проблемою...
Щоб пояснити це в перспективі, вартість одного срібного гульдена базувалася на вазі срібла, що в ньому містилося. Таким чином, у перерахунку на сьогоднішню ціну на срібло в доларах США гульден коштував би приблизно 5,28 долара.
Література:
Р. Ф. Кайдль. Історія Чернівців з найдавніших часів до сьогодення

[Sl@vcheg]

[kreativ]

текст отсюда и много фото здесь - https://www.facebook.com/permalink.php? ... 3724312413

ЧЕРНОВЦЫ СЕГОДНЯ
Прекрасная новость! Закончилась качественная перекладка брусчатки на улице Кафедральной. Хвала меру! И теперь по ровной дороге можно от Головной проехать на ул. Кобылянскую к магазину «Берёзка» (ныне «Нива») Кстати, через несколько месяцев этому магазину исполняется 55 лет. Открытый в 1968 году магазин «Берёзка» стал легендарным. Невозможно подсчитать, сколько свиданий и встреч было назначено у этого магазина. Невозможно подсчитать, сколько мороженого, пирожных, разных вкусняшек, лимонада, пива и «шипучек» было продано в этом магазине.
Об этом образцовом в то время предприятии торговли придумывались анекдоты. Изрядно выпивший мужик звонит в три часа ночи в милицию: - Скажите, когда открывается магазин «Берёзка»? – Вам что, еды или выпивки не хватает? – Да, нет, всего полно. Но я хочу отсюда выйти!
Почему так назвали этот магазин неизвестно. Возможно, тут когда-то росла берёза. Возможно, это после идеи разрисовать круглые несущие колонны магазина под стволы берёз. Возможно, тогда это было модно. В то время в городе ещё один магазин носил название дерева, продававший товары за валюту, «Каштан».
Огромную популярность магазину «Берёзка» конечно же, принесло его расположение на центральной пешеходной улице города. Кроме этого это был самый большой по площади магазин в старой части города. Небольшую конкуренцию ему тогда составлял находившийся в центре Кобылянской гастроном, в трагически обвалившемся в 2002 г., и восстановленном по старым чертежам, доме номер 19.
Основным развлечением молодежи в 1970-е и 1980-е годы были многократные прогулки по ул. Кобылянской из конца в конец, чтобы, как говорится, «и себя показать, и на других посмотреть». И почти всегда все заходили в «Берёзку» купить вкусное, без химических добавок, мороженое. В вафельных стаканчиках «Пломбир», «Фруктовое» и «Шоколадное». На палочках – пломбир в шоколаде («Ленинградское») и творожный сырок в шоколадной глазури. Но основной покупкой молодежи было «черновицкое шампанское» - «шипучка». Оригинальный слабоалкогольный шипучий напиток, который в таком ассортименте, по-моему, выпускался только в нашем городе. Это напиток «Яблочный» (постоянно находившийся в продаже по 97 коп.) и, периодически появлявшиеся, «Грушевый», «Виноградный», «Рябиновый», «Малиновый», «Кофейный», «Юбилейный», «Золотой початок» и другие.
Конечно же, это невзрачное, стеклянно-жестяное торговое сооружение не вписывалось в прекрасный архитектурный ансамбль ул. Кобылянской. И пять лет назад был проведен конкурс на проект постройки на месте магазина «Берёзка» многоэтажного жилого дома с торговыми помещениями. Но был ли выбран победитель, и будет ли построено многоэтажное здание, не известно.
Так что, магазин «Березка» («Нива») с новым большим ассортиментом продуктов еще послужит черновчанам и гостям нашего прекрасного города.

[Master]

https://transport.cv.ua/DTM/start.actio ... ermine,825

ку.jpg (68.33 Кіб) Переглянуто 1120 разів

[Master]

[Дід Панас]

Багатогаціональна Буковина, вояки 41 піхотного полку імені архикнязя Євгенія. 1902 рік.
Гуцул, Мадьяр, Ром
Липован, Єврей, Поляк, Шваб
Румун, Русин

[StartUp]

Багатогаціональна Буковина, вояки 41 піхотного полку імені архикнязя Євгенія. 1902 рік.
Гуцул, Мадьяр, Ром
Липован, Єврей, Поляк, Шваб
Румун, Русин
109632696_997604997337666_3441797229774535058_n.jpg

Самобаян
viewtopic.php?f=4&t=64710&start=30#p538660

[Дід Панас]

Самобаян

Дякую за уважність, памятаю що вже постив це фото, але воно мені подобається і це було до війни, а зараз через його актуальність тільки збільшилась, коли пліч о пліч батьківщину захищають українці незважаючи на національне походження чи мову так само як і тоді 120 років назад.

[StartUp]

Дякую за уважність, памятаю що вже постив це фото, але воно мені подобається і це було до війни, а зараз через його актуальність тільки збільшилась, коли пліч о пліч батьківщину захищають українці незважаючи на національне походження чи мову так само як і тоді 120 років назад.

Мені особисто ця тема подобається, мало джерел в інеті які можуть надати такі старі факти та відео-фото матеріали про історію Чернівців.

[Master]