С другой стороны надо сделать скидку на авторство от женщины (я ж сексист, ага) и можно использовать эту систему в своих корыстных целях (привет ирбис).
Но в целом это ужасно. И еще более ужасно, что это воспринимается как норма большинством участников схемы. Плюс еще неописанный фактор в статье - вместо реального исследования в 99.99% случаев имеет место быть симуляция процесса. И я думаю скоро эта цифра дойдет до 100%
https://life.pravda.com.ua/society/2021/04/15/244547/Вклонися, дитино: чи можна захистити дисертацію без хабарів та фуршетів? Історія однієї аспірантки
Прокинулась від різкого болю в животі. Так ніби щось крутить всередині, терпне. То все через нерви, подумала, й навшпиньки, щоб не розбудити маля, попрямувала до кухні.
Як я взагалі опинилася у цій ситуації? – подумки питала себе, заварюючи заспокійливий чай.
Вступити в аспірантуру колись здавалося мудрим рішенням. Дослідження, конференції, розвиток освіти – тут не схибиш. Але чому обрала тему, про яку ні слова українською? Чому так довго писала? – картала себе. Може, все могло бути по-іншому?
Спершись об стіну, насолоджувалась тишею й мимоволі згадувала, як днями просиджувала у бібліотеках Віденського університету, щоби знайти літературу, як детально розбирала тексти німецькою, щоби змогти якісно їх перекласти, як боролася зі страхом виступати на конференціях у Празі, Відні, Монреалі. Як відмовлялася від інших проєктів, подорожей чи зустрічей з друзями, щоб присвятити себе саме дослідженню.
Вісім років – і 311 сторінок дисертації з додатками лежать на столі. Тепер лише захист, раділа спершу. Проте відтоді, як відмовилися заплатити експертам хабар, процес цього захисту перетворили на пекло.
Певно, таки не пропустять, зізналась собі. Напруга зростала.

Об украинской науке