Чернівецький форум

В зоні антитерористичної операції на сході України загинув буковинець Сергій Побережник.




Трагічна звістка про смерть чоловіка і батька двох дітей надійшла в Хотинський район Чернівецької області – при виконанні службових обов’язків загинув 32-річний Сергій Побережник.

Товариш Сергія по службі Євген (ім'я змінено змінено за проханням військового) телефоном розповів, як познайомився з буковинцем та що трапилося того трагічного ранку, пише chv.tv.

- Ми познайомилися з Сергієм ще в "учебці" у Немирові. Там ми проходили навчання десь 1,5 місяці тому. Потім нас (групу з 10-ти осіб) перекинули у Чугуїв (Харківська область). Відтоді ми почали воювати… - згадує військовий.

Євген розповів, що того трагічного ранку 13 жовтня їхній підрозділ отримав команду освоїти територію поблизу села Трьохізбенка (Луганська область).

- Прийшла команда нашій залізній мінометній батареї зайти на територію біля Трьоххаток (так військові називають село – ред.) і закріплювати бойові позиції. Зазвичай, перед тим як обкопуватися, територію прочісує розвідка, однак наказ був чіткий – почати обкопуватися. Ну, ми і почали. Сергій виїхав на завдання близько 8.00 ранку, а вже о 9.30 його не стало… - розповідає Євген.

Сергій Побережник і ще двоє військових підірвалися на розтяжці з гранатами, яку підступно встановили бойовики.

- Один з наших хлопців вижив і зараз знаходиться у госпіталі. Лікарі кажуть, що буде жити і, якщо пощастить, навіть збереже ноги… - каже Євген.

Про свого загиблого товариша Євген відгукується дуже позитивно: "Порядна була людина, а головне мав загострене відчуття справедливості – це всі наші знають. Хороший товариш. Сергій завжди був готовий допомогти не тільки порадою, а й справою, міг пожертвувати собою заради іншого".

У загиблого буковинського героя вдома залишилася дружина і двоє дітей. Товариші по службі розповідають, що дружина Сергія постійно організовувала посилки для військових. На запитання, чи потрібно зараз підрозділу Сергія якась допомога, Євген сказав: "Зараз у нас все є. Дружина Сергія нас усім забезпечила".

До слова, разом з Сергієм Побережником у 24-ій окремій залізній механізованій бригаді служить ще один буковинець. 14 жовтня він написав рапорт на дозвіл супроводжувати свого товариша додому.


Завтра состоятся похороны на аллее Славы! В 15.00

еще с сайта от и до
http://vidido.ua/index.php/pogliad/arti ... iis_kovii/
http://vidido.ua/index.php/pogliad/arti ... voe_ditei/
http://vidido.ua/index.php/pogliad/arti ... _zhovtnja/

Вічна память герою. Дякую, за те що ти там робив...

:(

Помяни его Господи.

СВЕТЛАЯ ПАМЯТЬ!
Печально такие новости видеть.
А еще более печально что погибают во многих ситуациях реально хорошие люди.

На днях в одной кафешке с приятелем общались и рядом за столиком сидели четверо военных. Были нашивки Черный Корпус и Азов(если не ошибаюсь). Крепкие и приятные мужики. Причем не употребляли(что является редкостью, ибо у меня возле дома ночник, а ночник не далеко от нашей буковинской армии, и я часто вижу там и не ездивших на восток и вернувшихся ), просто съели по пицце и по стакану сока выпили. Вобщем вызвали положительные эмоции в реале, потому как положительных ребят иногда по телеку показывают, а местные попадались на глаза не самые приятные.

Так вот мы сидели полчаса и мельком поглядывали в их сторону и обсуждали причины из за которых такие ребята должны гибнуть. Мне их найти сложно...
Лишь бы в этом всём был смысл, и пофигу кого тут нам во власть пропихнули уже, только чтоб был смысл, и чтоб через много лет семьи и дети погибших бойцов не стояли возле собора УПЦ МП и просили на хлеб или подобное.
Потому что это реально страдания для близких и во многих случаях надломленная судьба и долгая скорбь(думаю кто терял близких, тот понимает о чем я). Остаётся только надеяться, что все жертвы не напрасны(хоть мне и так трудно в это поверить.)

Опять выложу очень подходящую для нашего времени и места работу. Пусть будет в честь погибшего земляка!!!

24 фрейма - песня о войне. О любой войне, ведь все они одинаковы. Любая война - это убийства, кровь и страдания, рождённые политикой и жаждой власти. Видеоряд на песню состоит из роликов, выложенных в открытый доступ. Это документальные свидетельства жестокости и беспощадности войны, актуальные в любой период существования человечества. Вглядитесь в эти лица, посмотрите в глаза этих солдат - есть ли в мире хоть одна причина, из-за которой они должны умереть? На наш взгляд, ответ очевиден... Нет ничего ценнее человеческой жизни.(с)

P.S.

Кстати четверо военных о которых писал выше были в городе в тот день когда самолёт прилетал небольшой, и была мыслб, что это за партии в поддержку приехали. Может кто что знает? Расскажите. Я считаю, что если так, то я просто обманулся на красивой картинке, ибо не представляю порядочного человека, который агитирует за любую из украинских партий, исключение наверное секта Балашова и Самопомичь Садового(могу и ошибаться).

Вічна память.

Героїв не забудуть.

Вічна память тобі Друже. Герої не вмирають.
Таких людей як Сергій, зараз дійсно дуже мало.

Він дійсно займався волонтерством, забезпечував всім необхідним солдатів на передовій, був дуже хорошою людиною. Зразок самопожертви, безкорисливості й патріотизму. Маю знайомих, які є його родичами. Сьогодні поїхали на похорон. Земля пухом. Люди зустрічали кортеж, який віз його тіло стоячи вздовж вулиць.