Вулиці перейменовували з приходом нової влади
Перейменування вулиць – тема актуальна у всі часи. Як і сто-двісті років тому вулиці у Чернівцях перейменовували з приходом нової влади на буковинські землі, а за часів незалежної України декотрим вулицям повернули історичні назви.
На час входження Буковини до складу Австрії у Чернівцях таких понять як вулиці не існувало, пише у книжці «Чернівці. Історія і сучасність» Марія Никирса. Тоді вживали терміни «дорога, що веде з міста на Горечу», «дорога на Рошу», «дорога на Клокучку», «дорога на царину» та інші.
Найстаріші вулиці міста мали назви, пов’язані з професією їхніх мешканців. Наприклад, «Кушнірська», «Годинникарів», «Кам’яна», «М’ясників» тощо. Або ж через те, які там були розміщені будівлі й архітектурні споруди, зокрема Синагоги, Фонтанна, Шкільна, Поштова, Мостова, Кринична. Пізніше також називали вулиці за цим принципом, наприклад, вулиця Ратушна, Крайової палати, Єпископська, Садова, Гімназійна, Старовокзальна, Університетська, Кафедральна та інші.
Також вулиці вказували напрямок, скажімо, Львівська, Молодіївська, Цуринська, Великокучурівська, Семигородська, Руська.
Називали вулиці на честь австрійських цісарів та членів їхніх родин. Скажімо Марії Терезії, Франца, Йосипа, Кароліни, Стефанії. Також називали за прізвищами крайових президентів, голів Буковинського сейму, бургосмістрів, почесних громадян міста, визначних письменників, наприклад, Амброза, Барлеона, Гормузакі, Гакмана, Кохановського, Василька, Мустаци тощо.
Після входження Буковини до королівської Румунії лише декотрі вулиці зберегли свої назви. Активно перейменовували вулиці в радянський час, зокрема з 1944 року.
Відтак назви вулиць змінювали перед круглими датами радянських свят.
У період незалежності України частині вулиць повернули історичні назви. Це такі як Головна, Вірменська, Кафедральна, Турецька, Університетська, Шкільна. Деякі перейменували на честь відомих гетьманів, діячів церкви, відомих краян: Петра Сагайдачного, Дмитра Вишневецького, Михайла Грушевського, Володимира Винниченка, Андрея Шептицького та інші.
То ж, як називалися головні магістралі Чернівців, про які згадують дослідники та історики, читайте.
Назви змінювали й по сім разів
Вулиця – Головна змінювала свою назву принаймні тричі. Зокрема
ще до входження краю до складу Австрії вона мала назву «Львівської», оскільки вела в напрямку до Львова, пише у книжці «Чернівці. Документальні нариси з історії вулиць і площ» історик Марія Никирса.
Річ у тім, що тут пролягав львівський шлях, який починався від митниці, тягнувся повз церкву Святої Парскеви, і далі до виходу з міста через переправу на річці Прут.
За визначенням календаря «Bukoviner Nachrichten Kalender» на 1896 рік, нинішня вулиця Головна отримала свою назву «в пам'ять про генерала Карла барона фон Енценберга, який був другим військовим управителем Буковини з 1777 по 1786 рік.
Вулиця Шкільна теж кілька разів змінювала свою назву. До 1918 року вона називалася Шкільна, до 1940 року – генерала Презана. Пізніше згідно із рішенням виконавчого комітету Чернівецької міськради, мала назву Боженка. 21 квітня 1992 року вулиці повернули історичну назву – Шкільна.
Як відомо із календаря «Bukoviner Nachrichten Kalender» на 1896 рік, назва «Шкільна» виникла у зв’язку з тим, що на цій вулиці була перша чернівецька школа, яка стояла за будинком генерала (військового командування).
Вулицю митрополита Андрея Шептицького перейменовували сім разів. До 1918 вона мала назву «Крайової палати» (Landhausgasse), до 1940 року – генерала Мірческу, до кінця вересня 1991 року – вулиця Щорса.
24 вересня 1991 року рішенням виконавчого комітету Чернівецької міськради її перейменували на честь відомого діяча українського народу митрополита Андрея Шептицького.
Імені Крайової палати за визначенням календаря «Bukoviner Nachrichten Kalender», вулицю назвали, бо тут містився найвищий орган місцевого самоврядування Буковини – Крайовий сейм та його виконавчий комітет.
Раніше, 1787 року, вулицю Крайової Палати називали «дорогою на Горечу», пізніше «Цуринською вулицею», «вулицею Фіріха», або «вулицею Шнірха». Дві останні назви походять від імен міщан, які тут проживали.
Лише після 1975 року, як придбали приміщення для Буковинського сейму, вулицю іменували «Landhausgasse», тобто Крайової, або Сеймової палати. Офіційна назва за вулицею була закріплена 1880 року.
Вулиця Турецька, одна з прадавніх старого міста, пише М. Никирса. Нині вона складається з двох вулиць, одна з них колись мала назву «Турецька», а друга «Турецької Криниці».
Вулиця Турецької Криниці брала свій початок від вулиці А. Шептицького і вела до вулиці Шкільної у напрямку до Турецької Криниці.
Із входженням краю до складу Румунії історичні назви зберегли.
З приходом радянської влади назва «вулиця Турецької Криниці» зникла, натомість дві вулиці об’єднали в одну з назвою «вулиця Турецька». 18 квітня 1950 року її перейменували на вул. Коларова на честь болгарського державного і політичного діяча Василя Петрова Коларова.
21 квітня 1992 року рішенням виконкому вулиці повернули історичну назву – «Турецька».
Вулиця Українська нинішню назву отримала 24 серпня 1944 року, згідно з постановою Чернівецької міськради «про перейменування площ та вулиць міста Чернівці». Раніше вона складалася із двох вулиць: Мірчі Воде та Янку Зотта. Згодом їх об’єднали і ця вулиця отримала назву «Українська».
10 березня 1949 року вулиці Короленка і Українська злилися.
Вулиця Короленка до 1940 року мала назву імені художника Бучевського, до 1918 року – імені Антона Фіали – відомого архітектора, будівничого, який збудував у Чернівцях не одну споруду.
Від вулиці Руської до споруди Вірменської церкви до 1940 року вулиця мала назву МірчІ Воде, (до 1918 року д-ра Райса, до 1907 року – Крива або Вужова). Мірча Воде – це господар Молдавії, Едуард Райс – урядовий радник, віце-президент Буковинської колегії адвокатів,член державної екзаменаційної комісії, бургомістр Чернівців 1905-1907 роках).
Вулиця Руська – це історична назва. Адже вона мала назву «Руська» (Russischegasse) ще в XIX ст. Із приходом румунської влади її перейменували на «Румунська» (Romana). Цю назву вона мала до 1940 року.
24 серпня 1944 року, згідно із рішенням Чернівецької міськради, вулиці повернули стару історичну назву «Руська».
Історична назва вулиці виникла тоді, коли почали створювати класичну структуру оновленого міста навколо його центральної площі.
Згідно із наведеними відомостями дослідником історії міста Чернівці Р. Ф. Кайндля, «відкриття вулиці Руської від «головної площі міста» постійно обговорювалося з 1816 року. Приводом для цього стало спорудження «Русько-католицької парафіяльної церкви» 1820 року, від якої й походить ця назва.
Вулиця Руська колись вела тільки до церкви, за продовженою частиною вулиці до давнього торгового шляху також закріпилася назва «Руська».
Є багато тлумачень походження вулиці Руської. Найбільш вірогідною є та, що назва вулиці походить від слів «руські люди, руснаки», тобто українці, а також від того, що вулиця вела до Руської греко-католицької церкви.
Нинішня вулиця Худякова – одна з найстаріших у місті вулиць. Р. Ф. Кайндль писав, що вона існувала ще у XVIII ст. – 1787 року.
Перша назва вулиці – Мучна (Mehlgasse), отримала її, бо вела до Мучної площі, яка згодом отримала назву «площа Рудольфа» (нині Філармонії). Пізніше вулиця мала назву «Поштова» (Postgasse), з 1918 року – Бухарестська. 1940 року її повернули історичну назву «Поштова». Ця назва існувала до 1969 року, потім їй присудили ім’я гвардії старшини Героя Радянського Союзу Олександра Худякова, який загинув у бою з фашистами на Тернопільщині.
Вулиця 28 червня – колись вона з’єднувала новостворений центр міста район площі Ринок із правобережною припрутською дорогою, пише історик М. Никирса. У часи приєднання Буковини до Австрії у назві вулиці увіковічнено ім’я цісаря Франца І. Вулицю назвали після відвідин міста імені цісаря Франца І.
З приходом нової влади до Чернівців її перейменували. З кінця листопада 1918 року вулицю назвали «11 листопада» (день, коли румунські війська зайняли Чернівці).
28 червня 1940 року у Чернівці увійшли радянські війська. Крім того, 28 червня – визначна дата для України. То ж вулиця отримала нинішню назву «28 Червня».
цікава стаття
http://vidido.ua/index.php/pogliad/arti ... ernivcjah/
Як змінювалися назви вулиць у Чернівцях